тепловозтепловоз.com

выйди за пределы восприятие без границ


В Тамбуре

11:58 Ступа Просветле...: Пыздылыньк
22:46 букоffская: Узрев подл...
14:50 Басаргин Сергей: Кобзон и б...
19:03 photograp: Красочные ...
13:46 стыд ебаный: ебаный сты...


В Камментах

23:08 букоffская к Синяя Птица: ТО
21:35 Сплюшка к Синяя Птица: ТО
14:06 нет! это не поп... к svetyaric: Контуженная осе...
07:36 Изготовитель к wdr: Про Догена
13:43 ляляндра к wdr: Про Догена


Вход
ник:
пароль:
Забыли пароль? Регистрация


Отдельные вагоны

Литконкурсы

Спам Басаргина

Багаж

Предложить в Лучшее

Книга ЖиП

...ДИЗМ

Автобан

Вова, пошел нахуй!
Последнее: 2017-08-16 02:28
От букоffская

Спецтамбур для объявлений
Последнее: 2016-05-27 09:48
От wdr


Сейчас на сайте зарегистрированные:




Наши кнопки
ТЕПЛОВОZ.COM: Восприятие без границ!

Добавь кнопку Тепловоза на свой сайт!

Укр>Рус переводчик

Лента креативов
22 сен Синяя Птица: ТО (2)    
7 сен [Имя было скрыто] svetyaric: Контуженная осени пр... (1) ... (1)    
-> 6 сен [Имя было скрыто] wdr: Про Догена (2)    
1 сен JabberWock: Как я строил памятник (0)    
31 авг sandal: 321 (1)    
22 авг sandal: / (1) ... (1)    
10 авг [Имя было скрыто] Шкалабалав: Прошедшее время (1)    


КРЕО2017-09-06 : wdr : Про Догена
[Имя автора было скрыто первые сутки]
версия для печати печать с комментами

Вельмишановний японський флософ 13 сторіччя Доген сказав, що мислення дарує нам поділ усього на протилежності, на добро і зло, вірне і невірне, погане і хороше, верх і низ та таке інше. І цей поділ призводить до страждання. Ну справді, коли витрачаєш купу зусиль на боротьбу зі злом, щоб досягти вічного добра, а виявляється, що добро не вічне і зникає, і ти лишаєшся з порожніми руками і віч навіч зі злом. А ще гірше, коли виявляється, що те добро, за яке ти боровся, зовсім і не добро, а справжнє зло, і в результаті зло подвоюється. Або от все життя шукаєш вічне і велике кохання, а кохання виявляється не велике і зовсім не вічне, і не тому, що ти не кохаєш, а тому, що тебе кохають зовсім не так як тобі мріялося, а так, що й на кохання схоже мало, і ти відчуваєш себе покинутим і непотрібним навіть поряд з коханою, яка тобі вже вкотре каже, що любить, а ти цього не відчуваєш. І що на це каже Доген? А він каже, що треба сідати в лотос як Будда і спостерігати не рухаючись за усім що відбувається, і ти побачиш, що розум твій - то ніякий не розум, а галасливий блазень у двохвостому ковпачку з дзвониками, котрий скаче з лівої долоні на праву, які складені у мудру. І ти сидиш і з дивом розумієш що усе те, що відбувається то якась погана п'єса, одночасно і смішна і дика, що позбавитись цього дикунства неможливо і єдине, що ти можеш робити, це мовчки і нерухомо спостерігати, доки цей клоун трохи заспокоїться і замовкне. Але ж воно бува і не замовкає, а в тиші медитації його волання ще гучніші, бо волання інших страждаючих навколо тебе поки що відсутні. А коли ти прокидаєшся, встаєш і йдеш, то починаєш чути не тільки свого блазня. а й блазнів оточуючих. котрі тобі волають про свої страждання гучно і безапеляційно безпідставними претензіями, гучними скандалами і постійним підкиданням великої і брудної свині під твій чистий і трохи заспокоєний ніс. І спокою знову немає. І відчуваєш себе як та рочавлена тварина посеред швидкісного шосе, котру декілька днів вже не прибирають, і її залишки розтягнулися по асфальту довгою брудною полосою від коліс, і скоро не буде тебе, як і загиблої, ні тілом, ні розумом, ні спогадом. І залишиться тільки сіра брудна пляма, яку через тиждень змиє дощ,або вкриє снігом. І щоб від цього жаху врятуватися лишається одне. Знову сидіти і слухати свого нещасного стрибаючого туди-сюди блазня, бо його тимчасові волання вже здаються казковим дарунком. А що каже Доген на це? А він каже, що сидіти як Будда - це добровільна смерть свідомості задля того, щоб врешті решт знайти ту справжню, вічну свідомість, котра в нас є, була завжди і буде, і яку ми не бачимо, бо з дитинства підкорилися галасливому блазню з дзвониками. А він все стрибає і стрибає, дзвонить і дзвонить, і нема цьому кінця і краю, і нема вже надії і віри, лише гудить кондиціонер, булькає фільтр у акваріумі поруч, говорять люди за вікном, цвірінькають пташки, і груди з диханням рухаються догори і вниз, догори і вниз, і часу більше нема, бо більше немає нічого, ні добра, ні зла, ні любові, ні ненависті, ні народження, ні смерті, нічого...


Голо-совалка
Правила

+2Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1Понравилось
+0.5Что-то есть
0Никак
-0.5Хуже чем никак
-1Отстой
-2Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!


! Голосование доступно только авторизованным пользователям






Перейти в профайл, отправить ЛС

wdr пишет:

Про Догена
когда уста коснутся пустоты
за громом - тишина
Я грешу неприметным словом
Мастер чань и сакэ
Из мифов.
Раствориться в тиши
Выбор
Береги берега
Бродяга случай
Чигенитра сочится дождем
Покину воронку отчаянья
Алколлегам
Наши тела только пальцы небес
А над нами синь глаз бездонных
Навека...
не измеришь...
Быт...
Радость звездопада
Старой смутной болезнью...
МыслиУтромСБодуна
 
... и еще 44 креативов ...



wdr отстаивает:

жаркие шизофренические страдания
Запорно звезда
П****ц
Кто или что такое бог?
Хокку
Сансары бред
Условности...
Именной (анти)билет для Жирафа на Луну...
Я сегодня злой и очень гадкий...
С...часть...е...



КОММЕНТАРИИ


 ляляндра  1   (262875)     2017-09-06 13:43
а где абзацы?!

 Изготовитель  2   (262876)     2017-09-08 07:36
Выдыр, пиши по английски уж



НУ ЧТО?

Отправлять сюда комменты разрешено только зарегистрированным пользователям


ник:
пароль:
Забыли пароль? Регистрация
Вход для Машиниста Tепловоза
©2000-2015 ТЕПЛОВОZ.COM