Нам не бути з тобою вічність,
Мить до миті життя не збирати.
Нам не випаде разом, мила,
Зустрічати світи, й проводжати
Тихе сонце за теплий обрій.
Милуватись під зоряним небом
В срібнім світлі нічної тиші
Стане иншим. А нам ніколи
Не зливатись єдиним звуком,
Не тремтіти одною хвилею,
Не тонути в очах безодніх,
Не злітати удвох на вершини.
Перелякані вмовностей бранці,
Щоб за муром будення не скніти,
Розійшлись ми з тобою вранці,
І надвечір нам вже не стрітись. |