Того ранку ми були самі:
Лиша я, моя свідомість, мій алкоголь.
В голові лунали думки шаленні:
До, ре, мі, фа, соль…
Наливаючи у чашку вино,
Згадала свій нещодавній «тріумф».
П*янкий дурман бив у чоло,
По кабельному транслювали «Беовульф».
Я, мов та Венера, купалась у вині,
Плакала й сміялася,
Сміялася й плакала.
Плила в алкогольному човні,
В п*яно-сонному мареві.
Через півгодини моє рандеву закінчилося –
Я спустилася з неба на землю,
я – Ісус.
Мов великомучениця пішла в ванну і вмилася .
Поглянула на себе в дзеркало і вжахнулася –
Що робить з людиною алкоголь?!
У зіницях віддзеркалювалося моє моральне падіння,
Чи то студентське, чи то людське…
Повна аудиторія, дошка, невідома мені відповідь.
Мурашки по тілі.
В ганебному відчаї повертаюся на місце –
Я знову в своїй ванні.
Про фієсту нагадує порожня пляшка,
Приопущені повіки й розтерта туш.
Я знайшла своє спасіння в алкоголі… |
