Ким тільки не була в твоїм житті:
і думкою сміливою, і піснею.
Стояла завжди на твоїм путі
і кожну мить я була різною.
Жебрачкою, нікчемною калікою
я простягала зморшкувату руку -
твій погляд враз ховався під повіками,
ти не зважав на мої муки.
Я шльондрою була, повією
під турками, ляхами й москалями,
та чиясь смерть не є важливою подією
для люду ситого брехливими словами.
Я нареченою була у білих шатах,
що залишилася невтішною вдовою.
Я була , може, чиясь мати,
що сина не діждалася із бою.
Сьогодні дива вимагатиму від тебе
(бо що іще чекати можна)
гаряче сонце запали у небі
і подивися : я - непереможна.
Незламна, горда - я така єдина.
Я мати твоя і твоя дитина.
Я - Україна! |