| 2013-12-26 : Ша Куку :
Перше кохання. Спогади. |  |
Колись ти перлась від того, що я ледве стримував свій гнів від того, що жмакаю свій кінець, який не стоїть, від того, що ти жирна і від того, що я п'яний. Я думав про сповідь перед божком або про масовий, системний, інтернаціональний, всесвітній приклад змови. Мені вдавалось, що жидки накликали на мій хуйок біду.
Ти була моєю першою спробою стати не хлопчиком і я хвилювався надто сильно. Під пахвами лився піт. Я не голив під ними і з волосся краплинками солоними злітала водиця. А ти, тупе блядисько, розвалилась на ліжку моїх батьків.
Її звали Ірен і вона була протестанткою. Але, видно, не надто вірною. Сама вона була страшна, жирна і мала волохате міжніжжя.
Я ліг біля Ірен і почав її цілувати в губи. Мене трусило від страху і член не стояв.
Ірен ледь помітно перевернула мене на спину.
- Хочешь?
- Чего? – спросил Я.
Красуня не відповіла. Приспустилась до моїх колін і почала сосати. Жорстко.
Я намагався не кричати. Ірен не мала справи до цього вечора з чоловічими хуями, її вологу дірку ніхто до цього не штрикав. Одним словом, Ірен була незайманим жирним блядиськом.
Ірен надмірним мінусовим тиском ковтала моє надбання під корінь. Він надибився, зачервонів, налився у всій красі. І я засунув до рота простирадло щоб не закричати. Від болю. Я стримувався, хотів сказати слово, хтів попросити її, щоб заспокоїлась, але сучка Ірен завзято приймала до рота. Я готовий був розплакатись. Від болю і від того, що не можу більше тримати в собі…свою сечу. Я відчував, що ще трошки і напузирю їй до рота. Я все дужче стискав біле простирадло, молив господа Яхве змилуватись надо мною і перетворите це тупе блядисько в соляний стовпчик.
Ірен не здавалась. Вона увійла в роль. Жирна срака вертілась за її спиною і я бачив, як її вологе волосся поміж ніг відображається зі скла навпроти.
Я почав стогнати. Від болю і неможливості більше стримувати свій сечовий міхур. Але Ірен тільки того і чекала. Це була команда! Я стогну, значить, мені добре. Вжик-загуло. І вона почала гарчати і всмоктувати ще дужче.
Я не міг більше. Я просив господа, але борода не розчулилась над багатовіковим незайманцем. Я насцяв Ірен до рота. І зробив це саме в той момент, коли вона починала засмоктувати і ковтати мого молодого до стравоходу.
Моя сеча залила Ірен. Вода закричала на всю квартиру. Почала плювати на мене, на ковьор, на стелю.
- Ты насцал мне в рот что ли?
Я мовчав. Мені було соромно. А що я міг сказати.
Ірен побігла до ванни полоскати рота. А я роздумував як буди далі. Мені, якщо чесно, було досить темно на душі. Незайманцем був, незайманцем зістався. Ще і в рот дівці напузирив.
З ванної кімнати вийшла Ірен. Я зібрався з силами і мовив:
- Извини меня пожалуйста!
Ірен мовчала. Я продовжив
- Ну пожалуйста!
Ірен підійшла.
- Да окей. Что тут поделаешь?
Їй було 16 років. Мені 19. І повірте, я дійсно хотів, щоб вона мені пробачила.
- Поцелуй меня, - сказала Ирен и потянулась ко мне.
Я поцілував її. Я зробив це і в той момент зрозумів, що більше не зможу її бачити, обіймати, надто цілувати.
З її рота несло сільським туалетом. Несло громадянською вбиральнею і потом тисяч немитих солдат.
А через десять хвилин вона пішла від мене. Я закрив за нею вхідні двері. Я зайшов назад в кімнату. Сів на ліжко і заплакав. |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
Средняя оценка крео:
Проголосовавших: 9
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
