неймовірна спрага за твоїми очима
за плечима у мене розчиняється простір
я виходжу з нізвідки і йду в собі просто
крізь будинки, заводи, трамваї і в космос…
я не маю ні права, тим паче причини
і борюся з залежністю тихими співами
я боюся що я вже попав в систему
некеровану мізками, жодним правилом
де згортаються плани і палять схеми
під прицілом твоєї чарівної оптики...
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: . . . Проголосовавших: 4
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
