2012-10-30 : Окталлія :
небо [Имя автора было скрыто первые сутки]
ми стояли на березі нашої уяви
в очікуванні приливу
пускали кораблики мрій
по хвилях до здійснення
небо зазирало до нашої уяви
наче до дзеркала
поправляло свої хмарини
розчісувало сонячне проміння
і тільки коли посутеніло
небо почало спадати нам на плечі
а тоді спустилось
і лягло на узбережжя нашої уяви
ми прогулялись навколо неба
випили півхмари дощу
знайшли своє місце над місяцем
і закутавшись у нічний туман
безконечно споглядали
як повертаються до нас
кораблики здійснених мрій
після приливу
P.S. а довкола було лише небо
і тільки ми знали що воно — сьоме!
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: . . . Проголосовавших: 5
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
