тепловозтепловоз.com

выйди за пределы восприятие без границ


В Тамбуре

12:56 Chinasky: ---Басарги...
08:06 Басаргин Сергей: Поздравляе...
13:17 Мне впадло было...: Вы не авто...
21:39 ляляндра: Пусть нака...
08:42 Chinasky: З НОВИМ РО...


В Камментах

22:13 sandal к sandal: справа тинтула
13:34 wdr к sandal: справа тинтула
22:52 sandal к sandal: справа тинтула
12:14 Chinasky к sandal: справа тинтула
13:53 wdr к Басаргин Сергей: Секрет стройной...


Вход
ник:
пароль:
Забыли пароль? Регистрация


Отдельные вагоны

Литконкурсы

Спам Басаргина

Багаж

Предложить в Лучшее

Книга ЖиП

...ДИЗМ

Автобан

Вова, пошел нахуй!
Последнее: 2019-10-30 14:40
От wdr

Спецтамбур для объявлений
Последнее: 2019-09-30 15:38
От Шкалабалав


Сейчас на сайте зарегистрированные:




Наши кнопки
ТЕПЛОВОZ.COM: Восприятие без границ!

Добавь кнопку Тепловоза на свой сайт!

Укр>Рус переводчик

Лента креативов
13 июн 2012 БТ: 1. (5) ... (6)    
13 июн 2012 Olena Semenchuk: нет названия (13) +1.11 (15)    
13 июн 2012 sandal: Водораздел (7) +0.94 (10)    
-> 13 июн 2012 ДрамаКуі: Бальзам 9 сил (11) +1 (9)    
12 июн 2012 Ша Куку: На похоронах (6) +0.3 (9)    
12 июн 2012 [Имя было скрыто] nlo: Кэпитан (15) -0.13 (7)    
11 июн 2012 Ivan Kulinski: ти будеш (31) ... (5)    


КРЕО2012-06-13 : ДрамаКуі : Бальзам 9 сил версия для печати печать с комментами

Одного весняного, по справжньому дощового дня, я зустрів сумну дівчинку,
купив їй гарячий зелений чай, накинув на неї свою улюблену вітровку
і провів до сусіднього гуртожитку театрального університету.
Вона була надзвичайна,
я увесь час розглядав її сині губи і мокре червоне волосся.
Відчував як б’ється у грудях її серце…
Наостанок пропалила мені щоку своїм поцілунком
(і забила гуцульський топірець в тім’ячко).

Як її звати я не питав…

Цілий травень ми топились в обіймах і цілувалися мов божевільні.
Всюди цілувалися…
В ботанічному саду,
На станції метро «Сирець»,
В кафе «Корсар» і в підвалі на вулиці Герцена.
Але потім вона провалила свою сесію
(можливо через наші безкінечно-довгі поцілунки)
і поїхала до Чернівців.

Я сходив з розуму, писав їй есемески, заїбошив сторінку Вконтакті,
а вона все обіцяла, що скоро повернеться.
В очікуванні, кожного ранку робив зарубки на грифі свого старенького дредноута,
говорив з нею годинами, мобілка зрадницьки тухла, і щось залишалося недоказаним;
носив в кишені її синенькі трусики і час від часу їх нюхав,
ностальгував, писав їй романтичні вірші і відправляв на мейл;
вона повідомляла, що їй потрібно доглянути за братом,
ще тижні зо два, як мінімум.
Бо в нього почалися вступні іспити.

Треба визнати – я був дещо знервованим.
Сновидіння дивним чином змішувались з реальністю.
Мій ліпший корєш Мітя сказав, що я захворів.
Він лікував мене засобами і препаратами,
але марно – гемоглобін падав на очах.

Одного разу я не витримав і таки взяв білета до тих її Чернівців.
Коли їхав в поїзді – знову нюхав (в основному її синенькі трусики),
і трохи пив.
Думав: що вона якось розгублено сприйняла мою звістку про те, що я приїжджаю.
А я ж так хотів зробити романтичний сюрприз.
Навіть купив перед від’їздом на Харківському сірого ведмедика.

Зранку вона мене не зустріла,
пробурмотіла сонною, щоб їхав на тролейбусі №3 до готелю Буковина.
Окрилений довгоочікуваною зустріччю, я нарвав чималий букет
якихось маленьких білих квіточок на зупинці під кленами
і перев’язав його єдиною своєю резинкою від «гусарського» презерватива.

Коли ми зустрілися (я собі уявляв це якось зовсім інакше: ніби кохана вискакує на мене
і я кружляю з нею в обіймах радощів, а тоді ми непритомніємо на тротуарі
і по широкому екрані повзуть титри, а за кадром грає Ерік Клептон)
вона сказала, що має до мене розмову.
Які розмови?, подумав я, ну які ще можуть бути розмови?

Її рожеві губи виводили, що нам слід залишитися друзями, бо в неї з’явився Льоша,
що він хороший хлопець, торгує турецьким хутром на Калиновському ринку,
і що врешті решт нам таки прийдеться залишитися друзями.
І щоби без образ і вона згідна на прощальний секс.
Саме так, на прощальний секс.

Пам’ятаю, щось нестерпно-болісне підіймалося вгору по стравоході.
Я тицьнув їй того ведмедика.
Думав – якого біса я приїхав в ці твої йобані Чернівці?
Аби посмикатись на допотопному скрипучому дивані?

Потім я зламав великий палець на нозі об іржавий залізний смітник,
наговорив їй цілу купу і мені до кінця не зрозумілих слів,
зокрема, що вона сука і блять,
і що така хуйня не впирається в жодні ворота,
і що я себе відчуваю якимось мудаком.

- І що тепер?

Вона відвернула очі…

… сказала, що Льоша має їй зробити румунський паспорт
і тоді вони подорожуватимуть по всій Європі .
- а як же хутро на Калиновському?, спитав я
Вона не відповіла і знову відвела очі.
Я відчув, що боженька мене явно кинув.

Моя крихітка застрибнула в задні двері тролейбуса,
Двері зрадницьки заскрипіли, мобілка теж…
Вона навіть не озирнулася в заднє вікно.
Маленькі білі квіти в’яли в мене в рюкзаку…

А я все стояв, стояв і дивився їй, але певно тролейбусові, в слід…

Ну і потому, в тих йобаних і покинутих моїм Богом Чернівцях
я надів собі на голову ті її сині труси, випив 3 пляшки бальзаму 9 сил
і ходив в якомусь пролетарському парку,
так і не розуміючи як мені звідти вибратись.

Як її звати я жодного разу так і не спитав.


Голо-совалка
Правила

+2Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1Понравилось
+0.5Что-то есть
0Никак
-0.5Хуже чем никак
-1Отстой
-2Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +1
Проголосовавших: 9

! Голосование доступно только авторизованным пользователям






КОММЕНТАРИИ


 Ivan Kulinski  1   (248930)     2012-06-13 19:43
хахаха
нічо собі така класика жанру

 nlo  2   (248932)     2012-06-13 21:56
сумно капец...
+1

 Та, что на ушко шептала  3   (248955)     2012-06-14 15:06
Сначала я думала, нафик написано в столбик? Так и не поняла, но поняла, какой будет последняя фраза. Таки да, имени любимой мы не узнаем! Если представить все написанное - ржачный ЛГ получился.

 Та, что на ушко шептала  4   (248956)     2012-06-14 15:08
Вдогонку, за крео - плюс, Бальзам 9 сил - липко-сладкая гидота

 Фэри  5   (248968)     2012-06-14 22:03
Знаю я такой бальзам
+

 Намнаплеватьштейн  6   (248971)     2012-06-15 11:00
сносно. стереотипно, но хоть без боддхисаттвы.

 Loffofora  7   (248972)     2012-06-15 11:14
---Намнаплеватьштейн 6
Так я йому катігорічно запрітіл бодхісатву всувати, баржі і капітана Афріку))

Сірі мякі ведмедики зараз в моді!

 Chinasky  8   (248973)     2012-06-15 11:40
---Loffofora 7
Ото, не пізді там. Я сам тобі сказав, шо цього разу жодних бобрів і обіймів зі столітніми кедрами. Ггг

Так у моді зараз сірі ведмедики і білі квіточки на клумбах!

 олейна  9   (248977)     2012-06-15 12:02
кокойт Эминэм
сумний вркаїнський реп про суку-любоу

 MEDUZKA  10   (249006)     2012-06-17 00:08
Ааааааааааа )))))))))) це смалець

 Ivan Kulinski  11   (249012)     2012-06-17 16:43
Коли ми зустрілися (я собі уявляв це якось зовсім інакше: ніби кохана вискакує на мене
і я кружляю з нею в обіймах радощів, а тоді ми непритомніємо на тротуарі
і по широкому екрані повзуть титри, а за кадром грає Ерік Клептон), кохана вискочила на мене якраз у той момент, коли я намагався припалити цигарку, затуляючи її від вітру. Розчепіривши руки і ноги, вона плигнула, сподіваючись вхопитися мені за шию, але я відступив убік, повертаючись за вітром, чиркаючи китайською спалахуйкою, і кохана цілою сракою обербенилася на пройобаний комунальниками асфальт вулиці головної, збуривши хвилю щирого реготу гопників на зупинці. Я почухав потилицю, почухав бобра і сказав: хуясє. Цигарка все ще не горіла. Підійшов до гопників, взяв сірник. Він горів справно. Подякував, розвернувся і пішов у бік вулиці зеленої, і потім, через кладовище, на вулицю московської олімпіади. Хуясє, думав я. Жодна жінка не сяде мені на шию. Ніколи. Навіть коли я того хотів би. І це чудово.



НУ ЧТО?

Отправлять сюда комменты разрешено только зарегистрированным пользователям


ник:
пароль:
Забыли пароль? Регистрация
Вход для Машиниста Tепловоза
©2000-2015 ТЕПЛОВОZ.COM