Сумбур намбер ван
Как объяснить кому-то:
никто не живет правильно?
Я не хожу по мукам,
по пояс в снегу, без валенок.
Как объяснить и стоит ли,
что лучше бы без суда?
Вы не поможете в горе мне,
так что вам - моя беда?
И рассуждать стоит ли,
взвешивать и рядить?
Вам не понять, что со мной,
а значит, не вам судить.
Ваши линейки, циркули
некуда применять:
не по лекалам скроено -
правильно сшить нельзя.
Я не страдаю, грешная,
лямку не рву,несчастная.
Нет, я не безутешная,
я, как и все вы, - разная.
Да не сердитесь, слышите?
Сядемте за столом.
За сладкую жизнь выпили?
Горькую разольем.
Сумбур намбер ту ор секонд
Кожен, хто знає «я світла не заслужив»,
хоче хоч трохи себе відчувати Майстром.
Стер кулаки ти й порвав кільканадцять жил -
але на право із вічністю зустрічатися
не розраховуй.
А спокій і довготу?
А мати свою наповнену сенсом мирність?
А не упустити більше того чи ту,
без кого на вічність бракне бажання й сили?
Чи матимеш право на ранки і новолуння?
Матимеш право на лагідну безтурботність?
Матимеш право на впевнену неосудність
на безоборонність і , разом з тим, непоборність?…
Майстри...
Такі самостійні й такі беззахисні.
Самі натворили, а вірять – і їм щось створиться.
Їм не стає сміливості – світлому бути ласими
Але таки не хочеться - вмерти і употворитись,
так? |
