Я сміливий, п'яний і дужий... А чого тут. Ну випив з друзями, як треба. Весело стало, відчув силу, з'явилася сміливість. Це все треба десь прикласти, дарма пив, чи що?
Тільки б не нарватися на таких же сміливих, п'янких і дужих, як сам. Доведеться тоді погоджуватися на нічого, а то й гірше тікати. Коли на тебе ніхто не буде звертати увагу, тоді геть кепсько.
Якщо немає куди йти і кому показувати себе, навіщо тоді воно оце все? Тихенько напитися і поговорити на самоті? Щось не дуже хочеться...
Є, є у мене таке... щось на зразок мрії. Як би оце всі були завжди п'яні! Це був би звичайний стан, в якому постійно живуть. А коли вип'єш - тверезий. Є можливість дивитися на всі неподобства буття без ширми. Може тоді було б ще цікавіше.
Вип'ю алкоголь і стаю чемний, тверезий, розсудливий! Щось слабо віриться і трохи лячно. Випив та й побачив правду, в якій живемо. Аж самому не по собі...
Хто і коли придумав, що у тверезого в голові, те у п'яного на язиці. Тоді було б навпаки, що у п'яного на язиці, те у тверезого в голові.
Це ж мрія. Фантазія. Сам розумієш, що такого ніколи не буде. Краще мабуть, як зараз - заправився і в невагомість, почувати себе суперменом. Забуваєш про все. Навіть себе справжнього. Зовсім понесло... Мабуть досить... Попростіше треба, попростіше... Дужий, сміливий, сексуальний. Гм... П'яний...Одним словом - П'ЯНЮЩИЙ! Діяти, а не розсусолювати, поки хміль не вийшов!!! |
