Хочеться жити повно й повільно,
без зайвого руху, невпинно як сонце,
що котиться, коло малюючи днини -
та не виходить. Усе ще доводиться
бути зануреною, як рибина,
сіпатись то на гачках, то в тенетах
і розсівати лускаті хвилини
через дірки у порожніх кишенях.
Хочеться часу на чай золотавий
на дерев’яній духмяній веранді.
Хочеться спокою, сенсу і правди.
Хочеться повнитись добрим чеканням.
Хочеться миру - довірчого, щедрого.
Хочеться місця –для кожного, вільного.
Хочу мовчати приязно і чемно
Хочу зітхати щасливо й молити
за тих, хто інакше живе і зухваліше,
хто у подіях – як риба у морі.
хто по життю виграє мов по клавішах-
довгим арпеджіо, дужим акордом.
Хай їм щастить в перемогах - не втратити,
і не судити, і не судитися ...
Хочу нічого уже не казати.
Слухати вчитись мені залишилося. |