найбільше смертей трапляється між третьою і четвертою
ранку, якраз коли вулицями проїжджають сміттярі,
тренькає перший, технічний, трамвай, і черга за чергою,
розтинаючи темряву, вмикаються ліхтарі.
просто — дивишся у вікно на стару грушу, радієш,
що гарно вродила, і наостанок
замість молитви подумаєш «вже сіріє».
мені б хотілося померти зранку.
триматись за руки, відчуваючи, як між нами
тиша тече, мов ґлей. уявляється рання
осінь. мрячка. просто — пауза між словами
перетворюється на мовчання.
осінь. груша вбирається в жовті шати.
раптом вона пригадала, що рясно
груші вродили. і хоче йому сказати.
тиша лоскоче її зап’ястки. |