я продивляю тебе
ти беззвучно мозолиш вуста і нігтяними пальчиками видаєш догану
що я не воджу тебе на вежі і під місяцем не знімаю з себе вдяганку
але я хворий на живіт і п’янство
я антихрист в посуді поміж лон твоїх
п’яний пасажир
жульєн
морфін
ефедрин
хрест перевернутий
світляк
партизан
військовий лікар
дряхлий перелесник
я продивляю тебе
ти беззвучно сидиш навпроти
мовчиш
цілую
поміж лон твоїх
важко дихаєш
вибач
що не воджу тебе вежі і під місяцем не знімаю з себе вдяганку
що не ношу тебе на руках
я так
інколи
читаю вустами
з морозним паром
в парадному
як ти випиваєш вино
дешеве
зі мною
як я сплю з тобою
як на новий рік
я двічі сплю з тобою
ти білесою пастою
краплиною
мені на ліжко
бальзамом
на рани моєї шкіри
знаєш
я ніколи не зраджував тобі
вином
спонукав тебе під простирадло
в моїх згадках
твої сидіння
біля мене хворого
твої справи на кухні
твої палкі порухи
і мої сигарети
?відчуваєш
як я продірявлюю тебе
як цілую
поміж ніжок твоїх
***
низькі і високі бур’яни розмиви бурої прісної води
прочищали болючі рани секундний холод дарував щастя
колись давно
на цьому пляжі бігали діти
ходили місцеві
тоді я з тобою плив не знати куди сидів на березі коли
сили скінчились і я повернувся назад
а ти сховалась у воді надовго ще
я заглядав через твої плечі
марив упіймати
згодом міста почорніли
і проводжаючи поглядом останню тебе
я випив багато пива тоді ж почалась якась дивна
незрозуміла хвилююча круговерть навколо твого імені
зимою
я
пробитий паперовими гвіздками
серед ярів і розвалених хат
розбитий паралічем і оперізуючим лишаєм
промайнув знову до річки
пінисті пороги якої
вже давно стерли твої сліди
Я ЛОВЛЮ ГОЛУБОК У СЕБЕ НА БАЛКОНІ
лежу і плачу
кольори стелі задають мені музикою
задатки питаннь
містеріі голубок
літають в танцях хвостиків
мила голубко
навіщо ти залізла під ковдру?
з чого я наб'ю тобі шерсті?
ось зараз прийде моя доня
і розчавить тебе в супчик з морської зелені
у мене сто дітей
усі вони розкладені
на пашню і шматочки
але одна моя голубка
вона ідеальна
верліброве стерво
з протягнутими крильцятами
розбита під дефіс
з її рота капає сукровиця
вона не літає
з облізлими пір'їнками
вона сидить в моєму кабінеті
я змащую її шкіру слюною
зігріваю пахвами
мій бенефіс
на свій день народження
я кип'ячу її в бастардо
по моєму
ідеальна композиція
моя голубка
сіре стерво
стареча жона
мій сувенір
я ловлю голубок у себе на балконі
в черкасах закупаю гнилих зерн
я ловлю голубок у себе на балконі
ЧОВЕН
хам
написала ти в аркуші мальованого альбому
і човен
збитий до берега
накрив кресала місяць
що як землетрус
утнувся до гущавин смерек
нижче й нижче
осідають в чорних калюжах
твої вії
і вони
як ті горе кораблики
невміло оминають хиткі рифи золотистих бруньок
зажурився я
а місяць
цей зоряний веселун
спустивсь до моїх зажур
загойдавсь
всміхнувсь
ми чемно танцювали
скирти горіли і стихали
ми танцювали
і усміхнений місяць
гойдав мене
на своїх чудернацьких каруселях
раночком
від давлючого сміху
розсипав зерна пшениці
місяченько розтанув втік
я загорнувсь у човен
і мене
накрив кресала туман
що як творог
захопився гущавиною смерек
кохаю тебе
написав я в аркуші мальованого альбому
***
привиділось
привид моєї бувшої коханої
всравсь на товарняк
ритм
ин
блюз
тошнив
я блював на гівно бувшої
поїзд йшов через петрівку
я запивав йому вслід
масандру
проводжав гладь рельс
у ритмі вальсу
щипав гальку
як насіння
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +0.33 Проголосовавших: 7
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
вернулась
вот ну не все же так гвупо
автор, кого вы эпатируете? нас? мы этого рпаво не стоим
сбя? тада бог в помощь
вам бы в мастерскую бурлюков, до появления маяковского - этто был бы успеххх
подумай, автор, для кого ты пишешь? ладно бы еще такими стихами сносил башни внутренним демонам, а то же такое чувство, что давишь между ногтями с лопающимся звуком внутренних блох
НУ ЧТО?
Отправлять сюда комменты разрешено только зарегистрированным пользователям
