Голосом
Вічних плантацій стиглої кукурудзи
Яких розрізають старі вантажівки
Створені ще в нереальних п’ятдесятих
Кличе мене місто
Точніше його
Ім’я
Я не знаю
Що
Воно хотіло повіситись на сонячному промінні
Я нічого не знаю про людей
Котрі в ньому прокидаються від тяжких сновидінь як потяги
Котрі заварюють кожний ранок собі каву з вчорашніх віршів
Котрі продають останні сторінки зошитів
Я ніколи не бачив його на світлинах
І жителів теж
Чомусь бачу зараз
Усміхненого чоловіка з вусами який махає своїм кашкетом
І запрошує
Сім’ю його бачу
Не був ніколи там і поставлю пробіл
А ім’я не відпускає
Щоб залишитись на листівках
Чи ключем в поштовій скриньці
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +0.56 Проголосовавших: 10
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
+ канеш, тільки мені досі незрозумілий твій принцип розбиття на рядки
і отсаннє Чи ключем У поштовій скриньці - як на мене, і ритм цього вимагає і вимова
ціавий тип цей ковальчук)
"Голосом
Вічних плантацій стиглої кукурудзи
Яких розрізають старі вантажівки
Створені ще в нереальних п’ятдесятих"
Мене надто зацыкавило слово "ЯКИХ". Я навіт покурив і знов перечитав вірш, але так і не второпав, так і не врубав шо то за слово "ЯКИХ", з чим воно в’яжеться у цій поетичній конструкції, навіщо воно тут взагалі це слово "ЯКИХ", зрештою я збігав у лавку через дорогу і придбав там чорнігівське преміум, потроху мене попустило, але слово "ЯКИХ" все ще смикає мене за ліве віко...
---Сплюшка 9
я спочатку теж ніби здивувалась, до чого ту кукурудза, але потім це прикололо: дійсно чувак собі навіть не попадає у своїх уявленнях у реальну дійсність, але все ж потрапляє подумки у далеке місто з дивною назвою, ща зачаровує і вабить, бо ж слово десь там асоціюється - і в цьому є певна родзинка цього вірша
"яких" теж збило, прям як чінаку - перечитувала)
без оцінки, бо не знаю навіть, раптом занижу: тут стільки +2
