Мені сподобалось.
Тільки от:
випадає - не випала (тавтологія), випала - вигребти (рима дієслівна), скору (русизм, зрештою, як і дядінька, бо українською дядечко), повторяє - повторює...
Не те що я така розумна) Ти ж шліфуєш гру на гітарі, а вірші пишеш тяп-ляп трохи. Поезія - це мистецтво слова, а не лише оформлена у довільні рядки емоція...
---Літ. редактор 5
дієслівні рими не кусаються, якщо їх звісно не німєренно і тавтологія здається доречна. Дядінька - гарно звучить. А от скора - розмовне.
Забий в гуглу "скора поміч" слово скоро скоренько скоріше скорше фаста, престіссімо. а швидка мені не підходила ну ніяк))
Ну але зрештою то є лиш моя думка.
Вірш написався дуже скоро, від м. Лукянівська до вул. Лукянівська, так шо без тавтології дядіньки і скорої було не обійтись.
