СОН ЦЕ СТО ЯНь іНь Я
СОНЦЕСТОЯННЯ
насто я на сонцем
Тобою настояна
на сто я-на!
Л.Ромен
Я- твоя!
Я твоя безпереч-
Но.
Горячи́ у вогні,
періч-но мені
ґреч-
но,
що я божа, я вільна -
свавільна! –
я річ-
ка.
Я легко стікаю тобі на вуста.
Річ-
Но
у тім, що мій хист, що мій скарб
віч-
Но
тектиме
луками-вустами до-
Тич
Но
до спраглих сердець,
металевих осердь
під струмом.
За́бідно
я починала свій шлях
стум-
Ком.
Зараз у повноводді чуттів
чу-
Ти:
Водам струміти ген аж за край.
Тож
ти
Напийся! Не край
ні собі, ні мені
ду-
Ші.
«Я твоя, а не божа,» -
лунає сьогодні в цій
ти-
Ші.
І юнка, плинка мов ріка,
су-
Ші
твоїх впертих губів
дістається уже –
спі-
Ши! |
