Слово «любов» вивчили на пам’ять
А любити так і не навчилися
Одні плюють, другі щось радять
Вибачаються, сльози ллють
І латають своє надгризене…
Під одежею, чи під перснями
Пробігає життя в маршруточках
Ну а потім усі ці «шуточкі»
Ну а потім сумуєш днями
Почуваєш себе приниженим
Всі ми втопимось в безкінечному
Але ти полетиш на небко
Я танцюю бугі на дискотеці
Ти читаєш «Ніцше»
І від нього не солодко
В коридорах застигнемо з долями
Чи ліжка розплющимо, але не очі
Я лікую лице долонями
Ти заплуталась в слові «хочу»
Ніц не має так бути! Ніц!
Одиноково…
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +0.41 Проголосовавших: 17
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
Напам'ять разом... Ну, бо це правопис, як не крути.
Ми всі полетимо на небко, там тваї дєткі кушают канфєткі... Навіть педофіли, про яких ми дивилися вчора, скати... Вони теж полетять, трохи пізніше, на пару мільйонів років, але це лише мить у свідомості Верховного Програміста. Кому той Ніцше здався, якщо є Шрі Чинмой)
Ні грусті.
