Про що ти шепочеш, засніжений?
Про кого ти мариш у сні?
Про свист у метро остогидженім?
Про очі вітрини скляні?
Про сечі зажовчену паморозь?
Про вигуляних доберманів?
Про тих, хто довічно покараний
Не містом - не холодом марити?
Про радість «майовок» кіптюжливу
(пікнік – пікнікам на узбіччі)?
Про фото щасливих одружених
(їм верби з березами личать)?
Про ночі бомжів упосліджених?
Про птаство весняне юрмисте?
Про що ти шепочеш, проріджений,
Розкрадений, спроданий лісе?
Я мрію про весну і про дощі
Я мрію прохолоди самотою
Коли на голих гілочках стирчить
Від провесни бруньок занепокоєних
Зелене вушко. Коли трави – першості
тримають пальму вище, аніж пальми.
Коли весна – іще така незвершена
Коли любов – лише етюд без рами...
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +0.5 Проголосовавших: 8
! Голосование доступно только авторизованным пользователям