тепловозтепловоз.com

выйди за пределы восприятие без границ


В Тамбуре

10:23 Изготовитель: Вскрытый п...
23:30 Мне впадло было...:
00:33 Acidjazzz: божэ, я вс...
07:01 ночной сыщик: ---Сплюшка...
16:07 wdr: ---Chinask...


В Камментах

15:15 гавнотовитель к ночной сыщик: Кухня
13:44 svetyaric к svetyaric: Язык проглочен ...
22:42 Chinasky к Басаргин Сергей: Зеленых ягод ар...
23:38 Сплюшка к Басаргин Сергей: Воспоминания Фр...
21:04 Chinasky к sandal: гра в курку


Вход
ник:
пароль:
Забыли пароль? Регистрация


Отдельные вагоны

Литконкурсы

Спам Басаргина

Багаж

Предложить в Лучшее

Книга ЖиП

...ДИЗМ

Автобан

Вова, пошел нахуй!
Последнее: 2018-09-14 16:08
От посылательнахуй

Спецтамбур для объявлений
Последнее: 2016-05-27 09:48
От wdr


Сейчас на сайте зарегистрированные:




Наши кнопки
ТЕПЛОВОZ.COM: Восприятие без границ!

Добавь кнопку Тепловоза на свой сайт!

Укр>Рус переводчик

Лента креативов
25 дек 2010 Mozgoeб Metaxyeвitch: коралловых бредней рутинная суть (15) +0.2 (11)    
24 дек 2010 Chinasky: Компот 5 (29) +1.22 (17)    
24 дек 2010 Алекс: Исповедь сетевого черта. (28) +0.69 (15)    
-> 24 дек 2010 Ivan Kulinski: усмішки і посмішки, підмети і присудки (13) +0.9 (8)    
23 дек 2010 [Имя было скрыто] Чайка: Тому-кому-то (16) -0.06 (10)    
23 дек 2010 Сплюшка: Почтовые (они садятся, я взлетаю) (22)(10)    
22 дек 2010 [Имя было скрыто] Анаконда: замріяно (4) +0.2 (7)    


КРЕО2010-12-24 : Ivan Kulinski : усмішки і посмішки, підмети і присудки версия для печати печать с комментами

всі події у цьому тексті — як і у всіх інших — вигадані

одного разу я присвятив книжку одній жінці.
за п’ятнадцять хвилин до того,
як я подарував їй перший примірник,
вона докладно розповідала про свій перший досвід анального сексу
(не зі мною, звісно):
я дізнався, що, якщо вдягнути навушники
з рамштайном,
це може виявитися непоганою втіхою.
сподіваюся, в моєму житті
не згодиться подібний досвід.
тож, простягаючи жінці книгу,
ще теплу,
розкриту на сторінці з ініціацією,
думаючи, що приблизно такі самі відчуття
виникають, коли вистигає
тіло померлої близької людини, —
я мимохіть
щиро
сміявся.

одного разу мені довелося розмовляти
з коханцем моєї жінки.
«ти її любиш?» — по двом годинам
порожнього базікання
запитав я у нього.
«ні» — не вагаючись, відповів той.
я посміхнувся та й пішов собі —
втоплюся — думав я,
якщо не в воді, то у портвейні.
останній мене й врятував.

одного разу
(напередодні розмови з тим коханцем)
я побачив у очах жінки вираз,
ні, радше паволоку виразу,
що закутала в себе — її, мене, увесь перон
глухого прибережного містечка,
кіоски з чебуреками й сувенірними магнітами,
море.
вираз «знаєш, я би змогла трахнути цілий світ,
почергово».
я усміхнувся й скерував себе
до привокзального гастроному —
каплиці багатих духом.

увечері того ж дня ми сиділи у пивничці
з якоюсь бібліофільською назвою «пивосвіт»,
я замовляв, замовляв і замовляв,
під кінець другої години розмови
і четвертого літру кримського традиційного
з певною навіть полегкістю
зрозумів, навіщо до цього часу
слухаю її, — ба ні, — веду полеміку:
виявляється, я сподівався, що буду першим
із того списку усього світу.
першим.
я навіть подумав, що у певному сенсі вона —
незаймана.
увесь вечір я посміхався.

наступного ранку
я прокинувся від того, що жінка
здерлася на мене верхи, немов наїзник на коня,
в принципі, так воно й було,
правдоподібності додавали уламки
непевного призначення бетонних конструкцій,
що ними, подібно до київського іподрому,
рясніють кримські пляжі.
що ж, — подумав я, —
якщо у цих перегонах
ми й не виграємо першості,
принаймні, я виграю тебе,
і зроблю це як слід,
ти у мене будеш вголос молитись,
входячи у фінішні ворота.

було, щоправда, у цім содомі
одне, що мене розчулило:
шурхотіння гальки під її голими колінами.
зрештою я підклав під них свої долоні,
подумавши, що це подібно до того,
як запихаєш поміж книжками на полиці
порожнього
відкритого
розітнутого
конверта,
у якому була поштівка від друга
(її ти на певний час ставиш на ту ж полицю,
але лицем до кімнати).
взагалі
злягання
мені чомусь
завжди асоціювалося із розкриттям листів.

потім, коли ми поснідали у тому-таки «пивосвіті»,
жінка побігла до коханця,
пообіцявши зустрітися зі мною увечері.
увечері вона не прийшла,
і я сам поплуганився туди, де вони жили.
в десятьох метрах від будинку,
у якому вони слухали свій рамштайн,
й відбулась беззмістовна розмова
із його відповіддю «ні» у кінці.

я розвернувся
й підтюпцем попрямував до набережної
з її нескінченними запасами червоного молодого.

він повернувся до жінки
слухати рамштайн.

того вечора, передумавши топитися,
я до світанку
безумно
сміявся,
простягав руку випадковим перехожим курортникам,
татарським торгашам,
місяцеві,
морю.

зійшло сонце,
а з ним підійшов потяг до києва.
божевілля скінчилося.
або почалося.
тут — як з життям —
напевно не скажеш.

а ще я зберігаю гонорари у конверті з маркою,
випущеною до річниці голодомору.
це мене бадьорить.

Отправлено в 02:25. Редактировалось в 02:32.



Голо-совалка
Правила

+2Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1Понравилось
+0.5Что-то есть
0Никак
-0.5Хуже чем никак
-1Отстой
-2Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +0.9
Проголосовавших: 8

! Голосование доступно только авторизованным пользователям






Перейти в профайл, отправить ЛС

Ivan Kulinski пишет:

ідіть ви (до дня незалежності)
нло в дорогу
біографія. епос учасників та гостей презентації у "дивані"
вітер в соснах
портато
пам’ять
ранок
ти будеш
Е40
«троянда, відквітнувши, увічнена назвою, лишивши довіку оголене ймення»*
виріст
література, яку ми пережили
любко, налий усім моїм друзям
коментар
ч. буковскі. смерть мухи у траві на маріпоза авеню (переклад)
світлечці
тільки б
кутній столик біля вікна
осінщина
просто
146К
 
... и еще 199 (!!!) креативов ...



Ivan Kulinski отстаивает:

Карл и Клара, или Страшная Сказка о Яйцах и Любви
роумінґ
троє
перший робочий день
Письменность
Постскриптум
Коротке пояснення до моїх віршів



КОММЕНТАРИИ


 Yuta  1   (224845)     2010-12-24 09:45
так
+

 собака  2   (224846)     2010-12-24 09:45
он умирает, Вань
а мы живем
вот и весь сказ


 собака  3   (224847)     2010-12-24 09:46
підмет підмічає
присудок присуджує
і обоє помиляються

 олейна  4   (224848)     2010-12-24 10:05
було, щоправда, у цім содомі
одне, що мене розчулило
геть не зрозуміла

 Ivan Kulinski  5   (224854)     2010-12-24 11:29
---собака 2
в этом есть смысл.

 Сплюшка  6   (224869)     2010-12-24 12:54
мені здається, люди варті тих подій, які з ними трапляються
і щастя
і болю

 Olena Semenchuk  7   (224870)     2010-12-24 12:54
такі "посланєя" краще писати в приватних листах.
інакше дії та події стають зовсім невигаданими.
вибачте, але це спекулятивно-емоційний текст.
не буду оцінювати, бо моя оцінка нічого не вирішує, а особисті думки щодо написаного лишатимуться особистими.
течека.

 Дэф  8   (224878)     2010-12-24 13:15
Не до конца понял. Как мне кажется есть в этом что-то глубоко личное надрывно-эмоциональное.Которое сидело глубоко а теперь вдруг вырвалось.

захочешь выпить вина -звони.

 ясмаленькойбуковки  9   (224882)     2010-12-24 13:41
болісне

 Ivan Kulinski  10   (224891)     2010-12-24 14:28
---Olena Semenchuk 7
це література. не варто її з чимось пов’язувати, як то зробили деякі.
"спекулятивно-емоційний текст" — цікаве формулювання :)

 Ivan Kulinski  11   (224893)     2010-12-24 14:30
---Дэф 8
спасибо, как-нить вознаебнем.

 Chinasky  12   (224929)     2010-12-25 17:19
Я жмакну +0.999
а одну тисячну додам при зустрічі.

"всі події у цьому тексті — як і у всіх інших — вигадані" - потрібно втопити шоби його і не було в цьому тексті.
Іван, прибери цей рядок.

"і я сам поплуганився туди..." - "поплуганився" - нє, в цьому місці це слово не канає. точно.

 Ivan Kulinski  13   (224940)     2010-12-26 00:45
---Chinasky 12
дякую



НУ ЧТО?

Отправлять сюда комменты разрешено только зарегистрированным пользователям


ник:
пароль:
Забыли пароль? Регистрация
Вход для Машиниста Tепловоза
©2000-2015 ТЕПЛОВОZ.COM