тепловозтепловоз.com

выйди за пределы восприятие без границ


В Тамбуре

10:06 wdr: Вітаємо Ма...
22:08 Казлец: ---griol 2...
19:53 griol: так, запам...
21:23 Казлец: ---stenis1...
10:09 Bief: В Медузки ...


В Камментах

05:16 Chinasky к Maksim Usachov: Мудрый монах и ...
05:12 Chinasky к Maksim Usachov: *** (Иглой стуч...
16:51 ляляндра к Chinasky: Метелики
00:52 То шо про мене ... к Maksim Usachov: Мудрый монах и ...
01:12 Chinasky к Chinasky: Інколи


Вход
ник:
пароль:
Забыли пароль? Регистрация


Отдельные вагоны

Литконкурсы

Спам Басаргина

Багаж

Предложить в Лучшее

Книга ЖиП

...ДИЗМ

Автобан

Вова, пошел нахуй!
Последнее: 2023-06-02 08:30
От Ооо

Спецтамбур для объявлений
Последнее: 2019-09-30 15:38
От Шкалабалав


Сейчас на сайте зарегистрированные:




Наши кнопки
ТЕПЛОВОZ.COM: Восприятие без границ!

Добавь кнопку Тепловоза на свой сайт!

Укр>Рус переводчик

Лента креативов
29 ноя 2010 Шампанская и Шаманская: по (19) +0.77 (14)    
29 ноя 2010 Loffofora: Lucky Strike (18) +0.88 (14)    
28 ноя 2010 [Имя было скрыто] Loffofora: e/go/ vli4g5 (25) +0.68 (15)    
-> 26 ноя 2010 олейна: час (24) +1.38 (9)    
26 ноя 2010 Абрам Хоррор: Зарисовки карандашом (23) +0.56 (16)    
26 ноя 2010 ночной сыщик: Невозможна (36) -0.2 (11)    
25 ноя 2010 nlo: Без страха (35) +0.19 (15)    


КРЕО2010-11-26 : олейна : час версия для печати печать с комментами

Наш час роблять не годинники, не схід-захід сонця, не річні обертання Землі. Наш час кує наповненість життя особистими відчуттями, змінами, подіями. Та коли він зупинився, коли подій більше нема, тоді не життя вже грає людиною, що грає на гітарі. Тоді невдоволена відсутністю колишнього життя людина сама силоміць рухає його уперед. А воно застрягло, як старий дитячий візок на вибоїні. Гру - скінчено. Картинка застигає, застигає, застигає, гусне й врешті зупиняється…

Ранок.
Обличчя будинків крізь вікна розквітають обличчями тих, кому більше не хочеться спати. Бо вони вже давно не валилися з ніг від утоми. Бо скоро сон стане таким довгим, аж страшно робиться від слова "вічність".
Шоста.
Вони вже давно на посту – заглиблені й зосереджені. Їх вітає порожня ранково-сіра вулиця. Назустріч їй вони розкрили фіранки й відчинили кватирки. І жадібно чекають подій: перехожого, собачого весілля, котячого ґвалту, бомжів, бійки, ДТП – чого-небудь, що сколихнуло б їх внутрішню тишу й вкарбувалося сильніше за війну, похорон Сталіна, першого космонавта, затрималося у пам’яті хоч би до заходу сонця!
Перші промені.
На дитячих монументально-світлих обличчях чекання. У зморшках губиться безгучний крик: «Хай трапиться що-небудь! Я хочу це бачити! Я хочу у цьому бути!!!»

Але щоб бути у цьому, жити, треба сил, багато сил, як ні - залишається бути свідком. Найвдячнішим свідком чужих подій, чужого простору, чужого часу, чужого життя. Свідком, який настільки повірив у свою відстороненість, що йому вже байдуже, де саме змінюється картинка – в екрані вікна чи в екрані телевізора. Кармеліта чи молода сусідка Люсенька, Санта-Барбара чи розлучення Демидюків – усе те явища одного порядку. Чужого порядку.
Привітайтеся з ними, коли-небудь, коли вони проводжають вас цікавими поглядом вздовж подвір’я. Просто озирніться й привітайтеся – по-доброму, з посмішкою, як людина до людини. За вікном від вас сахнуться, мов від примари. Вони звикли самі бачити усе. Вони відвикли, що хтось зважає на них:
- Мам, помовч будь-ласка, я ж зараз не з тобою розмовляю!
- Ба, не лізь, ти вже своє віджила!
- І чого вам, пенсіонерам, не йметься? Живіть собі, радійте! А ви? До всього вам діло!
- Діди, баста, відвоювалися! Ваш час скінчився.
А й правда, нема більше часу - став. І дороги стали коротші: вся путь - від ліжка й до вікна, вся прогулянка – сходами униз та коло по дворі, вся пригода – екран перед тебе, чи то реальний , чи то електронний. Це не породжує емоцій. Для цього не треба часу.
Можна ще книжку почитати, чи спитати у когось: як твої справи, що нового у світі? Та чи відповість? Не варт і питати.

А пригадується: ще років з 10 тому хіба було так? Десь бралися сили доводити, що ти – не старий, а досвідченіший, мудріший, а тому й горластіший від усіх. Настирливості й всюдисутності заздрили міліціонери, «чуйці» й «нюху» - собаки на митниці. І жоден юрист не міг би довести, що ти й твої діти не мають права на те, на що ти накинув оком. І жодні діти не могли довести, що їм не треба те, що ти відвоював для них у цілого світу
А зараз…
Мудра безсила обмежила прагнення, чуття, рухи, навіть сни. Щоб продовжувати бути далі, ти, як дерево, економиш соки й добровільно втрачаєш гілки - голос, слух, сили, розум, волю. Тиша обснувала таким щільним павутинням, що залишається тільки мовчечки визирати на світ крізь шпарини білої, аж сивої, своєї самоти. Й дивитися, й не розуміти, й перебирати чотки збляклих улюблених спогадів, і рахувати, створюючи власний час :
Трава, річка, мама, цукерка, школа…
Один день, другий день, третій…
Один рік, другий, вісімдесятий…
Дев’яносто років на землі.
Дев'яносто. От саме сьогодні - твій ювілей, з яким тебе вітає порожня і сіра ранкова вулиця.

Отправлено в 21:16. Редактировалось в 21:20.



Голо-совалка
Правила

+2Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1Понравилось
+0.5Что-то есть
0Никак
-0.5Хуже чем никак
-1Отстой
-2Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +1.38
Проголосовавших: 9

! Голосование доступно только авторизованным пользователям






Перейти в профайл, отправить ЛС

олейна пишет:

Пора прощаться
Білі ведмеді
питання до них та до нас
Я не знаю...
Пишеться (денникове)
не лучшие стихи не от хорошей жизни
війна і мир
Та правота
2
щось щезне
невыносимая легкость бытия (с)
черепаховое
як мені бути
НАВІД-ЛІТ
не поріжся без мене
повертатися
мурашине щастя
Бачити, знати, вірити
Дід Федір (все)
Спільні хвилини
КОРОЛЕВСКИЙ СУД
 
... и еще 183 (!!!) креативов ...



олейна отстаивает:

усталая песенка
іхтіандрості
Kravdiy, прости или Спецом для продавщицы индульгенций
Минимально-довольнаЯ (песня)
внутренние процессы
прокламация
фтопке
опус №
незалік
Шютка ли сказать
С пляжа Боливуд
лирика-уёгурты
противоречия
журлива ретроманія
крайзерова соната
утренняя готовность №1
Чего я хочу или Что я могу
Взаємодія – процес взаємний
бисерок
(три зірочки)
ВЕСЕЛАЯ ЖЕНСКАЯ ПЕСЕНКА
 
... и еще 1 отстоев ...




КОММЕНТАРИИ


 Yuta  1   (222743)     2010-11-26 21:46
+2
дуже
дякую, олейно
дай бог кожному

 Yuta  2   (222745)     2010-11-26 21:53
так, здається, що ранiше відбувалося більше подій))

а санту барбару в дитинстві ой як дивилися))

а оце
- Ба, не лізь, ти вже своє віджила! - невже таке чула??? сумно

 собака  3   (222747)     2010-11-26 22:01
ну таке... кислувато-затхлий присмак, наче квашена капуста, що давно стоїть в діжці. сильно, але стрьомно.
сіра ранкова вулиця якось кінематографічно вдарила. гарний фінал.
+1

 Olena Semenchuk  4   (222748)     2010-11-26 22:07
очень понравилось.
спасибо
+2

 Ivan Kulinski  5   (222751)     2010-11-26 23:28
+ то +, але думається, що більшість людей і жити-бо не вміють, а доживати то й зовсім.

 собака  6   (222752)     2010-11-26 23:34
---Ivan Kulinski 5
а ти міряєш зробленим добром чи незробленим злом, цікаво? (відповідь можна передбачити з точністю 90%)

 олейна  7   (222753)     2010-11-26 23:35
всім дякую
---Ivan Kulinski 5
мабуть ти правий.
час перевірить, чи вміємо ми
---собака 3
відсутність часу так і пахне- трошки корвалолом й трошки перевареним і ікислим борщем

 Ivan Kulinski  8   (222759)     2010-11-27 10:46
---собака 6
добро, зло, вища освіта, курси валют, екологія, народжуваність, ожеледиця на дорогах, рейтинги книжок, гітпаради, національна політика, мертві птахи, котрі просто застрягли у рабиці, авіакатастрофи, спасіння, спасання, спасителі, убивства, зґвалтування, убивства зі зґвалтуванням, правосуддя, забороняючі написи на стінах, графіті на стінах, стіни без особливих ознак, некрасиві люди, попрошайництво, порожні плівки з-під молока, шприци, увіткнуті в кору дерев біля дитячих майданчиків, колір очей твоєї першої жінки, старість, безпорадність, всесвітня безпомічність, тупість, самовпевненість, кількість самогубств, вільна преса, падаючі дерева, лемінги, дитячі залізниці, прощення, прощання, запахи старих автомобілів, відчай, безвихідь, смерть - це все для мене великі загадки.
я потрапив у твої 90%?

 Bief  9   (222792)     2010-11-28 12:01
не кожна старість ось тим пахне, так що молоді, мабуть, підсвідомо, деколи й незграбно, може, й жорстоко, воюють із тим запахом тлена, не зі старими - з поразкою живої людини, яка втратила радість зустрічі ранків та мудрість і втіху прийшедшего вечора, яка вмирає за життя

мене теж найбільше добиває запах

крео не оцінюю,
а оце речення, яскраве і кінематографічне у гарному розумінні, - "Картинка застигає, застигає, застигає, гусне й врешті зупиняється…" - підкажу своїй малій, як прийом при зйомці

 олейна  10   (222793)     2010-11-28 12:03
---Bief 9
дякую за розуміння і за визнану кінематографічність.
Я ще хочу написати "Не час" про іншу старість, з іншим запахом

 Bief  11   (222796)     2010-11-28 12:08
---олейна 10
чекатиму!

напевно, треба писати тлену, тління, розпаду - не знаю насправді

 олейна  12   (222811)     2010-11-28 14:31
тління

 ночной сыщик  13   (222812)     2010-11-28 14:35
так какая? общая, военная, анатомия, химия или сексуальная? ???))))))лол
переводчик отжигает
http://s011.radikal.ru/i315/1011/ef/be5f6b196582.jpg

 ночной сыщик  14   (222813)     2010-11-28 14:43
Наше время делают не часы, не восток-закат солнца, не годовые вращения Земли. Наше время кует наполненность жизни личными ощущениями, изменениями, событиями. Но когда он остановился, когда событий больше нет, тогда не жизнь уже играет человеком, который играет на гитаре. Тогда недоволен отсутствием бывшей жизни человек сам силой двигает его вперед. А оно застряло, как старая детская коляска на выбоине. Игру - закончено. Картинка застигает, застигает, застигает, загустевает и в конечном итоге останавливается.
Утро.
Лица домов сквозь окна расцветают лицами тех, кому больше не хочется спать. Потому что они уже давно не валились с ног от усталости. Потому что скоро сон станет таким длинным, аж страшно делается от слова "вечность".
Шестая.
Они уже давно на посту - углубленные и сосредоточенные. Их приветствует пустая утрене-серая улица. Навстречу ней они раскрыли занавески и открыли форточки. И жадно ожидают событий: прохожего, собачьей свадьбы, кошачьего шума, бомжей, драки, ДТП - почему-либо, что всколыхнуло бы их внутреннюю тишину и чеканилось сильнее войны похороны Сталина, первого космонавта, задержалось в памяти хоть бы к закату солнца!
Первые лучи.
На детских монументально-светлых лицах ожидания. В морщинах теряется безгучний (?) крик: "Пусть случится что-либо! Я хочу это видеть! Я хочу в этом быть!!"!
Но, чтобы быть в этом, жить, надо сил, много сил, как нет - остается быть свидетелем. Самым благодарным свидетелем чужих событий, чужого пространства, чужого времени, чужой жизни. Свидетелем, который настолько поверил в свою отстраненность, что ему уже безразлично где именно изменяется картинка - в экране окна или в экране телевизора. Кармелита или молодая соседка Люсенька, Санта-Барбара или развод Демидюков - все то явления одного порядка. Чужого порядка.
Поздоровайтесь с ними, когда-нибудь когда они провожают вас интересными взглядом вдоль двора. Просто оглянитесь и поздоровайтесь - по-доброму, с улыбкой, как человек к человеку. За окном от вас сахнуться (?), языков от призрака. Они привыкли сами видеть все. Они отвыкли, что кто-то учитывает на них:
- Мам помолчи будь-ласка, я же сейчас не с тобой разговариваю!
- Ба, не лезь, ты уже свое отжила!
- И чего вам, пенсионерам, не йметься? Живите себе, радуйтесь! А вы? Ко всему вам дело!
- Деды, баста, отвоевались! Ваше время окончилось.
Но и правда, не есть больше времени - стал. И дороги стали более коротки: весь путь - от кровати и до окна, вся прогулка - лестницей вниз и круг по дворе все приключение - экран перед тебя, то ли реальный, то ли электронный. Это не порождает эмоций. Для этого не надо времени.
Можно еще книгу почитать, спросить ли у кого-то: как твои дела, что нового в мире? Но ответит ли? Не стоит и спрашивать.
А вспоминается: еще лет с 10 потому разве было так? Где-то брались силы доказывать, что ты - не старый, а более опытный, более мудрый, а потому и более горластый от всех. Назойливости и всюдисутності (?) завидовали милиционеры, "чуйці" и "обоняния" - собаки на таможне. И ни один юрист не мог бы довести что ты и твои дети не имеют права на то, на что ты накинул глазом. И никакие дети не могли доказать, что им не нужно то, что ты отвоевал для них у целого мира
А теперь.
Мудрая бессильная ограничила стремление, чувство, движения, даже сны. Чтобы продолжать быть дальше, ты, как дерево, экономишь соки и добровольно теряешь ветки - голос, слух, силы, ум, волю. Тишина обснувала такой плотной паутиной что остается только мовчечки выглядывать на мир сквозь щели белой, аж седой, своего одиночества. И смотреть, и не понимать, и перебирать четки збляклих любимых воспоминаний, и считать, создавая собственное время:
Трава, река, мама, конфета, школа.
Один день, второй день, третий.
Один год, второй, восьмидесятый.
Девяносто лет на земле.
Девяносто. Вот именно сегодня - твой юбилей, с которым тебя приветствует пустая и серая утренняя улица.

 ночной сыщик  15   (222814)     2010-11-28 14:46
во, прочитал. мне понравилось. взросло и сильно.
ебанука полтораплюсегачтоле

 олейна  16   (222815)     2010-11-28 15:29
---ночной сыщик 15
труженичек

 ночной сыщик  17   (222816)     2010-11-28 15:31
---олейна 16
ага. аж вспотел

 олейна  18   (222865)     2010-11-29 09:23
---ночной сыщик 17
утрите пот, парниша, и вперед - ковать железо. ить ВРЕМЯ не ждеть

 ясмаленькойбуковки  19   (222872)     2010-11-29 11:42
время: как быстро проходят люди

 Nonhuman-girl  20   (222878)     2010-11-29 12:52
моей бабушке 92 будет через месяц...
+

 Loffofora  21   (222882)     2010-11-29 13:47
Боже не дай дожити до пенсії (с) МП

понравилось но чуть бы света добавить.

 олейна  22   (222883)     2010-11-29 17:37
---Loffofora 21
доживать можно иначе- про це попереду
---Nonhuman-girl 20
пряздрявряй от меня. моей 83 стукнуло- дивчонка ишшо:)

 ночной сыщик  23   (222884)     2010-11-29 18:38
---олейна 18
наковалЪ. точнее наковырял пиздецок очередной.

 олейна  24   (222897)     2010-11-29 19:42
помотрим



НУ ЧТО?

Отправлять сюда комменты разрешено только зарегистрированным пользователям


ник:
пароль:
Забыли пароль? Регистрация
Вход для Машиниста Tепловоза
©2000-2015 ТЕПЛОВОZ.COM