есть такая вещь, как стихотворный размер.
у автора все получится совсем скоро)
неужели нельзя доработать крео, чтобы строки не плясали кто в лес, кто по дрова?
в стиле ясмаленькой написано. мне такое нравится. спокойное, свалочное, осеннее и не устаревающее. что то одним словом - настоящее.
люблю неподдельность в стихах.
а это - стих.
1+
Мені дуже сподобався. І справді не розумію, чому у музиканта шкутильгає розмір. Саме через кілька зайвих складів і недороблений кінець пахне аматорством. Але ж гарний може бути вірш. Ну, наприклад:
зашуршали все слова как листва
и дотлела анаша на корме
задрожали на стене зеркала
подплываем мы к огромной тюрьме
там на первом этаже – детский сад
на втором дают в кредит серебра
а на третьем все еще «punk not dead»
да из неба смотрит вслед пустота
по земле гребут друзья-якоря
приглашают на вино и в кино
я же снял с себя тебя может зря
ковырялся в прошлом нож все равно
отдаю в залог портрет и сто лет
я конечно же вернусь и верну
только надо переждать красный свет
и пройти сквозь эту стену к утру
догорает белый дом черным пнем
и задумались слова навсегда
как им выстроиться в ряд вещим сном
чтобы больше не вернулась беда
чтобы больше не тужить без тебя
не чернеть мне от чумы и сурьмы
я забросил вслед тебе якоря
и с кормы да в воду грусть
до зимы
наспівував зранку мелодію диркіна - копернік ото й таке насписалося, перших чотири написалося поки дійшов до роботи а далі як то кажуть горе атума. А щодо розміру то навпаки складно (якщо пишеш на мелодію, причому любу з голови, я багато так пишу) тому що в мене ціла нота може розбитися як на чотири четвертні так і на пунктир чи синкопу. Приміром одна ціла = четвертна з крапкою+восьма пауза+дві восьмих.
А поезія в вашому (чи то класичному) розумінні ділить все тільки на два. Отакої.
---Loffofora 15
Річ не в тому, що розмір повинен бути простим. Там ямб, хорей... Річ у кількості наголошених і ненаголошених складів у строфах (куплетах). Вона повинна бути однаковою у відповідних рядках. Принаймні, якщо ти хочеш тексти подавати у письмовому вигляді. Бо читається, як не крути, кострубато. Ніхто ж не занає, як ти там собі співаєш це "у алтаря")
