Всі, хто літали по цій землі,
хотіли лише любити й навчати.
Та їх розпинали, а потім творили з каменю.
Добре, що в мене немає ніг,
тому ти не зможеш їх цілувати...
Я бачу, який ти насправді, якого кольору.
Хоч я був тілесним, звичайним
був богом, як ти.
Всі, хто прийшли рятувати світ,
хотіли лише про вічне сказати.
Та їхні обличчя жінки вишивали хрестиком.
І ними лякали ще сотні літ
дітей, які пізно лягали спати.
Одні батогом їх назвали, а інші – пряником.
Хоч ті мали стоптані п’яти,
достоту як ти.
Тих, хто свої покидав тіла
не через старість, а через радість,
зробили ви фресками храмів або іконами.
Добре, що я вже згорів дотла,
тому не боюся за власну слабкість.
Не треба мені поклоніння, я переконаний,
що в тобі така ж досконалість.
Ти – бог, як і я. |
