За тисячі кілометрів я чую тебе на запах,
Я чую гарячі шини й під ними крихти асфальту.
Я, ніби руда пантера, до щік доторкаюсь лапою,
ось шкіра твоя уявно бринить і співає альтом.
За тисячі кілометрів я вчую твій рваний подих,
Сьогодні барометр сонце у спину світив багацько.
І уявити не можу твої сором, лють і подив,
Коли я тебе застану за сповідями зненацька.
Сьогодні шалена злива змиває сліди торкання,
А я і досі не знаю твоє існування на дотик.
У тебе на разі (зітхаю) рані`шнє очей вмивання,
За тисячі кілометрів… з зараз вдягання ботів… |