Прокинувшись, я довго не мав бажання вставати із ліжка.
Сьогодні я вихідний, але завтра – на операцію.
По серцю легенько постукує лапами дика кішка.
В контексті життя – наше тіло це просто фікція.
Пробач мені за вчорашню, занадто різку інтонацію.
Я трохи нервую, коли ти всім даруєш усмішки.
Бо я егоїст – хочу всю тебе, а не порцію.
І хтось в мені руками згинає ложки.
Безсилий мій модератор із цим щось вдіяти.
Так дорого коштує нам ця дурна сатисфакція.
І маєш ти рацію – я можу тобі довірити
Свою надхитку інсталяцію.
Я певен, що завтра відключиш ніжним своїм поцілунком сигналізацію,
І зможеш засіяти розоране поле любов’ю.
І я полечу на небо із каналізації.
Але почекай, спочатку переливання крові... |