Вчора лікар сказав, мені бракне серотоніну.
Шоколад і банани навряд чи вже допоможуть.
Нині тато сказав, я не надто люблю Вкраїну,
бо політика й курси валют мене не тривожать.
Так, я можу кричати, як дика і зла тварина,
розбивати вазони і біль відчувати в грудях…
Я не хочу вмирати за партію й батьківщину.
Але, знаєш, мене таки справді цікавлять люди.
Біохімія мозку – занадто складна причина.
Легше просто повісити бейджик «асоціальний».
Вчора лікар сказав, мені бракне серотоніну.
Але я сумніваюся в тому, що й він нормальний.
Поцілуй мене, любий, у збиті ноги.
Я смиренна і тиха, немов Марія.
Я в кишені стиснула тонкий руйнівний кулачок.
А пігулка з примата не зробить Бога,
бо земна наша святість – це тільки мрія.
Тож збирайся, поїдемо в парк… убивати качок. |