мовні бар’єри такі умовні
погляд в потилицю, мов контрольний
перекладач розгубив лексеми
ти так ґрасируєш - від долоні
струмом в плече віддає відлуння
і літаки від орлі завмерли
потяг, як подих, вперед перекладу
чуєш, малий, як клекочуть скроні
ти від води купоросно-мідний
я до хребта немов мармурова
всі наші помилки однакові
схожі з лиця, наче сто китайців
попри тремтіння сердець та пальців
місто співатиме колискові
наш апокаліпсис тимчасово
буде приборканий білим травнем
сонце розсотує нас спектрально
власне я так і не зрозумію
де та межа між тобою-мною
то так ганебно життя амебне
маєш для мене якісь новини?
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +0.89 Проголосовавших: 11
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
Гарно, експресивно... Хоч, як вникнути в суть, можна загубитися трохи. Наприклад, якщо "потяг" - це не відчуття, а поїзд, то чому він - як подих. Але, здається, йдеться про відчуття. І про французів) Також із розділовими не зрозуміло, чому так вибірково розставлені. Проте таки гарно.
---Літ. редактор 5
таки почуття, але звісно у сусідстві з літаками наштовхує на транспортні асоціації. проте навіть у якості поїзду мається на увазі швидкісне порівняння: поїзд, як і подих, вперед перекладу... з розділовими не зрозуміло самій. хтіла залишити лише знак питання, але вдалося недостатнім. колись мені дорікали за надто ретельну пунктуацію - тепер практикую недбалу. дякую за увагу до мови)