тепловозтепловоз.com

выйди за пределы восприятие без границ


В Тамбуре

16:13 гавнотовитель: Алекс, что...
14:43 Басаргин Сергей: ---Алекс 2...
12:38 Изготовитель: О, привет ...
15:36 Алекс: Ага вроде ...
11:59 Сплюшка: https://ww...


В Камментах

13:05 Опиум к Фэри: ***
10:49 svetyaric к svetyaric: Язык проглочен ...
12:51 Сплюшка к Kravdiy: Всяко радости в...
11:05 призрак теплово... к Kravdiy: Всяко радости в...
02:45 Kravdiy к Kravdiy: Всяко радости в...


Вход
ник:
пароль:
Забыли пароль? Регистрация


Отдельные вагоны

Литконкурсы

Спам Басаргина

Багаж

Предложить в Лучшее

Книга ЖиП

...ДИЗМ

Автобан

Вова, пошел нахуй!
Последнее: 2017-10-27 13:05
От земля

Спецтамбур для объявлений
Последнее: 2016-05-27 09:48
От wdr


Сейчас на сайте зарегистрированные:




Наши кнопки
ТЕПЛОВОZ.COM: Восприятие без границ!

Добавь кнопку Тепловоза на свой сайт!

Укр>Рус переводчик

Лента креативов
14 апр 2010 Olena Semenchuk: Розмова (28) +0.43 (10)    
14 апр 2010 Алекс: Не объяснимое. (15) +0.62 (16)    
14 апр 2010 [Имя было скрыто] Олюшка: первое танго (13) +0.22 (10)    
-> 14 апр 2010 Ivan Kulinski: Щастячко (28) +1.44 (20)    
13 апр 2010 alexey-moscow: Висельник (9) -0.43 (9)    
12 апр 2010 Loffofora: Про мир і дружбу і сімейну службу (10) +0.63 (11)    
12 апр 2010 [Имя было скрыто] Літ. редактор: БУДЬ УВАЖНИМ ДО СНІВ (14) +0.78 (11)    


КРЕО2010-04-14 : Ivan Kulinski : Щастячко версия для печати печать с комментами

Дівчина, яка сидить навпроти мене і п’є великими ковтками мінеральну воду зі стрьомною, загалом, назвою «Ранкова роса», неідентифіковані зелені комахи із прозорими крильцями, що повзають без розбору по лавці, на якій я сиджу, і по мені, чорно-біла знимка площі із вколажованими в неї кольоровими людьми, зелений паркан на розі, від якого лишилася лише одна секція, — що вона загороджує, незрозуміло, виникає відчуття, що з нею трапилась жахлива трагедія, її лишили, покинули, розлучили з милим її серцю підйомним краном, — все це вже ніколи не повториться. Як ніколи не повторишся ти, та, яка сиділа поруч на цій самісінькій лавці, притискаючись до моєї ноги своєю, так, що я відчував, як раз по раз, у особливо тонких, хвилюючих місцях розмови від твердого горбочка твого стегна до коліна повільно пробігає дрож, згори вниз, наче у дереві від вітру, і жалкував, що не можу відчути його повністю, там, де наші тіла не притуляються, у всій-всій іншій тобі. Ніколи не повториться твоя зніяковіла, схвильована посмішка і запитання, чому я сьогодні не говорив з тобою під час кохання, як раніше: «маленька моя», «єдина, лагідна, рідна».
— Може, ти мене вже не так любиш?
— Звісно, не так. Я люблю тебе, як ніколи!
Мені не доведеться більше гаяти час, годинами переглядаючи анкети на сайті знайомств, знаючи, що так і не наважуся спробувати зараз із кимось запізнатися, що, власне, це просто вбивання чергового не найкращого дня, коли не можу зрозуміти, що взагалі трапилося, чому ти десь там, а я десь тут. Ніколи не повторюсь я, з усіма своїми віршами і цвіркунами у голові, не повторимося ми, не повторяться наші сліди в тих місцях, де ми їх лишили напризволяще, не буде нашого першого, раптового, незнайомого, пристрасного поцілунку, і звичного чотирьохтисячного перед тим, як розійтися в різні боки у підземці, теж не буде.
Це все не повториться — кажу я дівчині з мінералкою, і вона відводить очі, зацікавлено роздивляючись бульбашки у баклажці. Це не повториться — кажу чоловікові, що підійшов запитати котра година, «спасибо» — відказує він, «пожалуйста» — погоджуюсь я, і думаю, що таки встигну ще пожалувати ста, і двохсот, і… Встигну прожити багато-багато неповторних неповторюваностей, встигну кохати, харчуватися рибою і бататом на якому-небудь із десятків тисяч океанських островів, всиновити дитину, написати книжку, від якої навіть найзапеклішим цинікам на очі навертатимуться сльози. Принаймні, мене ще не один і не два рази порве на шматки від гострого відчування миті, коли щокожна секунда життя, проходячи крізь все твоє тіло, робить лоскотно кінчикам пальців на ногах. Мені ще випаде, як-от зараз, потримати в руці, мов сонечко-божу корівку, моє щастя, моє щастячко, спостерігаючи, як воно повзе, не послуговуючись накресленими на долоні лініями, у тільки йому відомому напрямку.


Голо-совалка
Правила

+2Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1Понравилось
+0.5Что-то есть
0Никак
-0.5Хуже чем никак
-1Отстой
-2Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +1.44
Проголосовавших: 20

! Голосование доступно только авторизованным пользователям






Перейти в профайл, отправить ЛС

Ivan Kulinski пишет:

ідіть ви (до дня незалежності)
нло в дорогу
біографія. епос учасників та гостей презентації у "дивані"
вітер в соснах
портато
пам’ять
ранок
ти будеш
Е40
«троянда, відквітнувши, увічнена назвою, лишивши довіку оголене ймення»*
виріст
література, яку ми пережили
любко, налий усім моїм друзям
коментар
ч. буковскі. смерть мухи у траві на маріпоза авеню (переклад)
світлечці
тільки б
кутній столик біля вікна
осінщина
просто
146К
 
... и еще 199 (!!!) креативов ...



Ivan Kulinski отстаивает:

Карл и Клара, или Страшная Сказка о Яйцах и Любви
роумінґ
троє
перший робочий день
Письменность
Постскриптум
Коротке пояснення до моїх віршів



КОММЕНТАРИИ


 олейна  1   (205875)     2010-04-14 09:48
незручно коментувати, але... не втяти ж собі язика, га?

враження таке, ніби Генрі Міллер читає Катерину Шевченка,читає ... і плаче

 shepel  2   (205876)     2010-04-14 10:07
---олейна 1
ггггг


+1

 собака  3   (205882)     2010-04-14 10:36
най

 олейна  4   (205886)     2010-04-14 10:56
---shepel 2

так, +1

 Ivan Kulinski  5   (205906)     2010-04-14 12:03
---собака 3
ааай не нее ай не не ай не не
дяки, маля, хоча міллер ще з біса чуттєвий чувак. уяви собі, до прикладу, сльози яника)

 Yuta  6   (205909)     2010-04-14 12:04
+0.8

 grafoman  7   (205910)     2010-04-14 12:05
хахляцкаёщастяшко?

 Ivan Kulinski  8   (205917)     2010-04-14 12:18
---Yuta 6
0,8 - не об'єм. беремо літр, а там буде видно)

 Ivan Kulinski  9   (205918)     2010-04-14 12:20
---grafoman 7
москальське жабенятко?

 Yuta  10   (205919)     2010-04-14 12:22
---Ivan Kulinski 8
підтримую

 Ivan Kulinski  11   (205922)     2010-04-14 12:31
---Yuta 10
от і файно. з об'ємом легко, а що зі смаками? як щодо рівненського розливного?

 Yuta  12   (205931)     2010-04-14 13:52
---Ivan Kulinski 11
ога, або микулинецького

 олейна  13   (205933)     2010-04-14 13:53
---Ivan Kulinski 5
стоп, ти читав унигу про Яника й плакав?

 Ivan Kulinski  14   (205938)     2010-04-14 14:05
Щоб не плакать я сміявси)

 олейна  15   (205942)     2010-04-14 14:10
я про люлю читала и про данилыча - тож смияЛося

 ефшлш  16   (206037)     2010-04-14 19:51
ы

 nlo  17   (206050)     2010-04-14 22:25
+2
інєїбє!!!

 nlo  18   (206053)     2010-04-14 22:28
Тваю за нагу...я сунув у
+1
(((

 Ivan Kulinski  19   (206072)     2010-04-14 23:17
Та нічо, то всьо лиш цифри.
Але дякую)

 griol  20   (206074)     2010-04-14 23:23
кул, вышли мне пару-тройку порядков цифр. могу сразу сказать, тыши полторы-две. можно в гривне.
в гриву не надо.

 Ivan Kulinski  21   (206078)     2010-04-15 00:30
Гриол, ты все перепутал: пейсатель я, и гонорары высылаться должны мне)

 griol  22   (206079)     2010-04-15 00:36
а как быть с переводом? очень труд тяжёлый.

видишь, нлоха, надо было не признавацца в +1. потамушта "+2 інєїбє!!!" звучит без оговорок, гордо, как довесок к гонорару.

 ясмаленькойбуковки  23   (206116)     2010-04-15 11:18
смакота

 Та, что на ушко шептала  24   (206121)     2010-04-15 11:55
поместила в избранное

 Літ. редактор  25   (206184)     2010-04-16 09:00
Так мало слів, а так багато любові. Це справжнє, із серця, тому зачіпає.

 Літ. редактор  26   (206185)     2010-04-16 09:06
Але все ж "усмішка", а не "посмішка" (улыбка а не ухмылка). Хоча слова "маленька моя", "єдина, лагідна, рідна" під час кохання... мене розчулили на стільки, що я майже втратила філологічну пильність:)

 Ivan Kulinski  27   (206226)     2010-04-16 13:00
Дякую!

 Bief  28   (207880)     2010-05-11 08:06
---Літ. редактор 26
цікаво читати ваші коментарі, і вірші також
щодо усмішки/посмішки - вони взаємозамінні
http://www.slovnyk.net/?swrd=%F3%F1%EC%B3%F8%EA%E0&x=44&y=11
хоча у житті дійсно, усмішка здається більш прихильною за посмішку)



НУ ЧТО?

Отправлять сюда комменты разрешено только зарегистрированным пользователям


ник:
пароль:
Забыли пароль? Регистрация
Вход для Машиниста Tепловоза
©2000-2015 ТЕПЛОВОZ.COM