Неспішно, та без церемоній життя
фарбувалось
в повію,
Дивлюся на неї в люстерко...такі
напомажені вії.
Від кожної Вашої фрази сквозило
легким пофігізмом.
Вапщє-то життя - то є
дивно.
А наше ше й трохи з комізмом.
Я міг би подумать шо "похуй",
Але получилось сказать
лиш.
Ті кляті тяжолії
вії мішали життю і мовчати.
Крадеться по вулиці
ранок, Ти радо змиваєш всю фарбу.
Як жаль.
Я ж хотів лиш сказати... забий.
Знов скотився на пафос.
05.12.2009, 11:21
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: -0.13 Проголосовавших: 9
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
