Перехожі вдають, що їм начебто лінь
Підіймати погляди вище моїх колін.
В них на екрані
Не показують лиця.
І мій шарф, як повітряний змій
Розвіває вітер, я викрикну: «Стій!»
Милій пані.
Весна їй личить.
Сенс життя певне приходить тоді,
Коли бачиш, що всі крапки над І.
І не знаєш,
Нічого не знаєш…
Клопітка справа – копатись в лайні,
Краще глибоко дихати і радіти землі.
Ти не знайдеш.
Нічого не знайдеш.
Нічого не... |