Кінь мій біжить далі.
У нього колотить серце.
Розступається натовп -
Їм страшно
Під копита попасти долі.
Піна лізе із рота на очі,
МНС розводить руками.
Він руйнує кути будівель,
Перескакує огорожі .
Пам'ять стара вилазить з під шкіри.
Грива за вітром, летять підкови.
Тілом своїм збиває машини
І свідомість руйнує частково.
Коню, мій коню, скажений,
Чи тебе недолюбили?
Гріли тебе, поїли.
Чом же ти не смиренний?
Звідки у тебе сила
Кров розганяти по венах?
Мара тебе настигла,
Чи спрацювали гени?
Прийшов час зупинитись,
Десь на енному кілометрі.
Дихати і дивитись
На джинси свої потерті… |
