- Заспівай мені будь-ласка
стиха пісню, добру казку
потихеньку розкажи?
- Пацюки пекли коржі...
Ти кажи, я не здригнуся,
хоч і пацюків боюся.
Широко розплющу очі
і вдивлятимусь крізь ночі.
Говори лиш, говори,
тільки, прошу, до зорі...
А насправді, на краєчку,
коло тебе я , сердечко.
Ні про що не попрошу.
Спи, я сон твій бережу.
Надто стала я здорова.
щоб казки просити нові.
Смішно, правда? Я й мовчу.
Лиш цілую й шепочу:
- Просто поряд будь, будь-ласка.
Ти - моя найкраща казка. |
