Хай існує у світі той, хто мене дійсно любить,
і коли варикозні вени, і коли обвисають груди.
І коли лише на хвилину розум до мене вертає,
хай існує у світі хтось, хто мене пригортає.
Хай існує у світі той, хто мої поріділі коси
намилить і змиє водою, дозволить ходити босій
по вулиці, попри те, що сміються зухвалі діти.
Хай існує у світі той, хто зуміє радіти
моїм крокам, немов першим дитячим крокам,
слабкому диханню в себе під самим боком.
Хай існує у світі хтось, хто подивиться в очі,
так що я пригадаю, як це, коли хтось тебе хоче
безмежно довго мати ближче, поближче до себе.
І стає геть не страшно знати, що скоро пора на небо. |