"Все моє вбрання з весілля: мешти, сукня, болеро, пасок, бантик, який я шила... Фотоапарат, який мені татко подарував на ДН... Знала, що в середу ти мене не зустрінеш, тому хотіла частину речей віддати. А ще хотіла тебе побачити, складала тобі кульок з продуктами, хотіла, щоб ти поїв... А ти туди й не зазирав.
В мене немає слів. Це речі, але... Певне, ти ніколи не вмів нічого цінувати. Не знаю, як ти це вирішиш. Це вже неможливо виправити. Бо це - не втрата речей. Це просто неповага, це просто байдужість, це - любов лише на словах.
Я не хочу з тобою розмовляти найближчим часом.
Ти все правильно подумав. Твоя провина велика. Фотоапарат коштує десь пару тисяч гривень. Мій гардероб навіть не знаю скільки. Просто багато часу потратила для того, щоб зібрати це все докупи. Вже не буду виглядати такою "красивою"...
Ми з татом хотіли тебе провести, хотіли зробити тобі приємно. Я старалася зібрати тобі щось поїсти, хоч ледве боролася зі сном, бо була втомлена. Тато прийшов з роботи. Теж був змучений. В той день він відморозив вуха.
А ти був п'яний, не міг навіть свій вагон знайти... Засмутив нас дуже... А зранку забув мою сумку в таксі...
І твої виправдання мені не потрібні. Якщо ти думаєш, що це - не причина, аби лишати людину, то ти правий. Але це вагома причина, щоби добряче замислитися і засумніватися, а що буде завтра? Якщо людина, з якою ти поруч, не вміє нести відповідальність ні за що... Ламаються стіл, комп, падає телефон, забуваються сумки... Де гарантія, що завтра в машині не забудуть щось важливіше, де гарантія, що завтра він не зап'є серйозніше, не зрадить, не потратить усі сімейні гроші?.. Слова - це одне, вчинки - зовсім інше. Поки що в мене мало причин довіряти тобі. Дуже мало.
Мені здається, вся річ у тому, що тобі просто байдуже до всіх, і до мене в тому числі, і до себе теж..." Т.П. (с)
Я поїв. Таки у правди сто облич...
Я відпускаю від себе сумку. Це практика ботхісатв.
Їбісь ано всьо каньом. Це практика мирян.
Вибираю перше.
Цікаво, Ісус за все життя взагалі нічого не загубив?
А кров?
Я не Ісус - я губив. І кров теж. |