Учора уночі ти погляд свій спинила на мені
Мої долоні у свої спіймала, в неспокої стискала,
і зблідла ти спитала:
"Що б ти робив, скажи, молю,
якщо б розбився промінь твій в уламках кришталю,
якщо б в цю ніч мене не стало?"
Залиш свій смуток у самітницьких місцях!
Для ночі темряву залиш, солдатам - гострий ніж,
чорним птахам - своє гілля.
Забудь печаль, що неминуче прийде.
Босоніж у воді, заквітчана у мирті,
віддайся світлим відчуттям!
Нам молодість співає, нас огортає, нас єднає
І твої щоки соком наливає; серед усмішок, серед думок
немов в квіту, віта!
Дві сили - в нас, які не підкорити,
всепереможні над людьми і над усім на світі,
В нас є любов і є життя!
Розділи з душею моєю біль, що його не стерпіти.
Я віддам тобі вірші та квіти, мрії-сни... на взамін -
пронесу твій хрест...
Чого боятись віку, що невладний над красою?
У смерті будеш чистою; вночі - ясною,
де темінь - твій вогонь воскрес!
Якщо захочеш, я захищу тебе собою,
Щитом твоє закрию сердце я від болю!
Коли б тебе на соняшник перетворили
Я б темним, безпросвітнім бур'яном пообростав довкола
Не знаючи про зорі, схилявся би додолу
Перед тією, що для сонця мила!
Хай там далеко смерть стареча
Від сонячних стежин шукає свою втечу,
У темряві їй шлях тримати.
По сніжних кучугурах, глухих, німих ступа,
де не цвітуть троянди, і сонця теж нема.
Ні, часу смерті не настати!
Всміхаючись, життя дарунки нам несе, співа!
Відчуй на дотик! Розплющ очі! Розтули вуста!
Відкрийся для любові!
Як мати очищає фрукти для маля,
Хай Бог тебе оберігає, нехай звільнить твоє життя,
позбавить тебе болю!
Навколо пісня лине. Світло й пахощі довкола.
навколо вгадую в усьому твій обрис мармуровий,
в усьому впізнаєшся Ти!
Розпустиш коси - вдихну їх аромат на повні груди
Все те, що маєш в серці - мрії, все, що буде -
жагу пробуджує в мені!
Залиш свій смуток в самітницьких місцях!
Для ночі темряву залиш, солдатам - гострий ніж,
чорним птахам - своє гілля.
Забудь печаль, що неминуче прийде.
Босоніж у воді, заквітчана у мирті,
віддайся світлим відчуттям!
перевод с исп.
http://www.ciudadseva.com/textos/poesia/ha/gutierre/situmuri.htm |
