не відчуваєш – терпнуть пальці?
...чи то не місяць щось довільне шепотів...
пірнає стигнуче багаття з темряви,
неначе вир світів.
...чомусь, на перший погляд, сумно –
чи то не перший...а чи погляд, взагалі?
сягає, ваблячи, відлуння в далекі мандри,
поза струмом слів...
нарешті, соковита сутність...
полює маячня вогких коханців,
а натомість провокує глибші почуття...
не поспішай, душа, вдягатись,
вбирай величність задуму,
клонуй серцебиття... |
