Так не хочеться
помирати
сліпим кошеням
в оточенні сліпої води
німих речей
і рук порятунку
холод затікає в тіло
наболілими лапами
закривавленими пальцями
ой як гребти воду не хочеться
шуміти повітрям — слухати це
не хочеться
а може — варто померти кошеням
на мить зупинитись і почути
пісню дна німу
що підстилатиме спину
підпиратиме хребет — здійматиме ніби невидимою долонею — сна і виснаження
над тобою здійматиме
і відчути —
як пісня — твоєю зрадою життя ізвивається
і наскільки м’яка вона від мовчання
від хвилястих витоків крові з пальців
із суглобів та поверхонь кісток
очних чаш в яких очі купаються
й відділяються мов медузи
разом з хвостами відгнилих нервів
закопає
зариє дно мене
голову затискаючи
найглибшим піском
переминаючи кістки
витираючи кров у навколишнє
загубить частину від мене
дно
протягне піском
грунтами твердими, гранітом
й покаже голові моїй
світ
всього лише з іншого боку Землі — рідний світ
ясно покаже
та не бачитиму — бо світ — камінь для мене
бо вмер я сліпим кошеням
так само сліпим
і зістався
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: . . . Проголосовавших: 2
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
---PawlikDoc 3
Як на мене, то я не хочу читати твори з негативним впливом. Ви для кого пишете? Для себе, читача? Якщо для себе, білого та пухнастого, то навіщо таке публікувати?
