Нові спроби у написанні віршів.
ну як?
Десь у вимірі, зовсім іншому,
Де не буде сонця і кисню,
Ми зустрінемося, десь у вимірі,
Звісно-таки, зовсім іншому.
Це буде десь приблизно через триста років,
Ми навіть не запам’ятаємо облич.
Але, відчувши доторк один одного,
Ми пригадаємо, що були уже таки ж.
Так, десь триста років тому,
Ми були людськими створіннями,
Як не дивно це чути зараз,
Через триста років, так ще й у іншому вимірі. |
