Я хочу танцювати Куека
з яким-небудь смаглявим Енріко.
Я хочу пласким животом
цілувати пісок Коста-Ріки,
а солоною мокрою спиною
залишати на ній засоси.
Коста-Ріка, на звук твого імені
я стаю навіжена і боса,
А якщо Маркус наполягатиме,
то стану шалена і гола.
Коста-Ріка! У мене краде
пелікан, а не голуб
мигдаль і кавове зерня,
яке я купила на пляжі
в товстої панянки Хельги,
грудастої доньки Баварії.
Вона мігрувала в сімнадцять,
Її теж підманив Ареналь,
узбережжя карибське і тіко.
І мені тепер її жаль.
Я не буду такою гульвісою,
як товстунка Хельга з Баварії.
Коста-Ріка, під нічною завісою
подаруй мені ніч із Маріо.
І це буде останньою краплею,
і я зразу зберуся додому!
Тільки ще от таночок з Еміліо…
Тільки ще от обійми з Алонсо… |
