лежу і всотую темряву цієї кімнати.
темрява пахне тобою і на дотик така само гаряча.
під ранок темрява вже не соромиться вголос кричати,
дряпатись, кусатись, плакати.
під ранок так боляче,
так солодко й щемко кінчати,
вдев'яте, вдесяте;
і нехай у тебе буде другий і третій
батько, брат, син, чоловік і коханець.
ми будемо снитись нашим качкам у нашому очереті
на нашій бучанці.
нехай він буде тобі ідеалом,
найдобрішим, наймолодшим і найрозумнішим.
горня з недопитою тобою кавою
щоранку теплішає.
нехай він не напише про інших, ніколи тебе не образить,
хай повторює, що лиш для тебе створений.
наше кохання пульсує у наших м'язах,
на наших губах смак усіх наших родинок.
най у вас буде все, чого тобі хочеться.
а у мене лиш кава без цукру, кава з нами.
темрява нашої кімнати мене лоскоче
твоїми поглядами, волоссям, руками. |
