* * *
Зловити вітер в павутиння днів,
заплутувати плетиво хвилин,
не знати сенс твоїх яскравих снів,
не закликати-предрікати змін,
а жити так, як пити з джерела -
у спрагло-несвідомій простоті...
Адже твоя любов мене знайшла,
і ти її проз мене не пустив.
* * *
Мене не лякає "а що буде завтра?".
Проб'є гучно час - я вклонюся й скорюся.
Усе що було - не мана і не гра. Та
якщо ти зупинишся - не повернусь я.
І плакати буду, і лікті кусати,
і пестити спогади в теплій долоні,
й на свято дзвонити. Та двічі ступати
в засмучені води, чужі і холодні,
не стану. Не станеш. Ми маєм повагу
і маємо вдячність за дні і за рОки.
Твоїх поцілуків почесні відзнаки
бринітимуть в серці при кожному кроці.
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +0.5 Проголосовавших: 14
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
---Yuta 13
думаю, из принципа не буит
некторые выражают несогласие и ставят больше , чем заслужила, некторыи, тоже выражая несогласие,меньше чем заслужила
игрушечки все, игрушечки :)))
---sandal 15
о госпади, антоша!
я не тебя имела ввиду!
Я поняла, что протупила, когда в название выставила оценку - у среднестатистицкого гражданина подобная навязчивость автора вызывает желание поспорить
