Повірила статуям:
лики німої жури,
дитячої радості
чи торжества перемоги,
вдивляються впевнено,
й чують, хоча й нагорі.
Та я відчуваю:
болять їхні бронзові ноги -
довіку стояти,
несхитно тримать дітлашню,
врочисті ескорти
і пари подружні стрічати.
Я їх відчуваю,
і вдячно сиджу і мовчу
бо статуї вміють
так зручно і слушно мовчати
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +0.53 Проголосовавших: 15
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
"нагорі" може бути і низько (принаймні тому, що не обовязково високо). Але лажа не тільки в тому.
речення "чують, хоча й нагорі" неузгоджене. Не зрозуміло до чого тут "нагорі".
"у мене повинні бути недоліки" - піздєц, це підхід до написання віршів?
в такому разі - бажаю удачі. знадобиться.
