понесло мене якось за вітром розчарувань. до цього часу спинити не може нівіть не знаю, що робити з собою.
стою дивлюсь , а передімною все пливе кудись; ЕЙ ЖИТТЯ!!! ти куди???????чекай ????
та все марно.
сиджу дивлюсь старі фотографії з старенького леп-топа (чужого), дивлсь воджу по монітору пальцем вдивляюся їй в лице, куди все подівалось?
куди все пропало?
відповідь слід шукати в собі і в оточуючих...
от так от живу то грішу то каюсь, кажу собі вкотре.
прокинусь завтра і знову думати чому так , а я хочу по іншому, я хочу краще, я хочу все змінити.
мабуть тільки хочу.
пора жити на повну ногу, а не розгулювати з паличкою як по мінному полю.
получити все і вже на сьогодні взяти скільки можна ,а потім щей завтра урвати добрий шмат того хорошого!
не подумай я не вплані якихось наркотиків тютюну чи алкоголю, це стара заюзана тема.
панк?
нєа?
точно !
ні не панк !
я про просте задоволення яке навколо...
********
холодно
розкрив спальник витер морду вологим рушником, з матом одягнув мокре взуття, з матом відкрив намет, з матом стряс на теплого себе добру літру ранкової роси .....
тре по воду сходити.
помити морду.
поїсти.
дровеняки тліють чай з трав які в ночі притоптав.
хліб сало, цибуля і 50 грамм .
пора топати .
35хв і я на вершині стрічаю схід сонця весь мокрий і заспаний, вроті немов кішка нагадила, цигарка в зуби, сходить сонце.
так добре і спокійно що лиш в туалет думка кличе але можна все і зразу.
нічого кращого нема.
біле молочно біле повітря розпласталось поміжгорами і чекає теплого сонця.
зарас з нього виростуть хмари і полетять десь на франківськ потому на київ і до москалів і до пінгвінів якшо десь по дорозі снігов не випадуть на чужі вулиці грязного міста.
***********
прикольно так було.
і я частуше з глибшим змістом вживав слово прикольно!
видать я зовсім постарів у свої то 20.
тепер валяюсь в ліжку і пишу ці рядки подивившись про безлад в політиці і викуривши ше цигарку типу як передсном (звичайно уявну бо забув купити)
згадуюю її з нею не було сумно.
ми якось кілька годин по місту в дощ катались на автобусі.
сиділи на останьому сидінні рахували кательки дощу.
лоскотались тримались за ручки.
бавились пальчиками.
лялякали про-то-про-сьо.
все так було не серьозно і по доброму.
зарас ніяк забути не вдається.
то було добре та.
здається я став психопатом бо живу старезними спогадами.
тре скласти на завтра якись розпорядок дня і надумати собі стати завтра самим успішним працівником і жителем країни і взагалі проснутись вчасно і не спізнитись на роботу.
стати хорошим для батьків і позбутись багатьох своїх поганих заскоків і проблем і головне як батько каже попернутись лицем до життя визнати свої помилки і почати рухатись в перед.
маразм?
сьогодні колишня дівчина написала мені що пора повірити в себе як колись
принаймі я колись я був більш позитивнішим.
тепер я знайшов собі проблему, мені срочно когось тре любити.
срочно.
просто помираю без почуттів до когось.
тре другу половинку бо просто довбанусь скоро.
розмаїтть ідіотьських думок щоразу провідує мою голову, і мені все частіше потрібно спілкуватися з непотрібними мені людьми, щоб просто забутись.
гуляючи вуличками маленького загвіздя де я живу чи вирушаючи до міста яке я починаю все більш і більш не любити разом з довбанутим на всю голову загвіздям, я все більше зустрічаю тупих недорозвинутих людей які переконують мене шо все не так погано.
як я би їх розстрілював.
о це був би кайф просто супер кайф.
по кулі влоб кожному ідіоту.
невже можна бути настільки тупим і жити на планеті земля????????
хочеться в цей текст вписати пару смачних матюків...
все не будем про сіру буденність.
то все.
прослухаю я якусь музичку веселу.
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +0.2 Проголосовавших: 7
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
просто коли плющить
коли болить
коли щипає
коли ї**
ЛІНЬ
вона одна така
вона живе серед нас вона сильніша за нас
вона рубає підкорінь
вона керує
вона живе вами
коли годинник стоїть на місце
коли хвилини перходять в години
коли дні йдуть як тижні
коли зранку встати неможеш
о це вона це неповторна лінь
її прояви признаки діагнози
без огляду
без лікаря
просто без пігулок без рецепту
лікуй не лікуй а нею прийдеться хворіти
от мене просто зарас ламає наприклад
завершити цей маразм просто лєнь матушка писати дал...
Лучше б разделил на несколько разных рассказов, виде отдельного крео.
А не делал бы эту каляку-маляку. А дели все же на абзацы. Было бы более читабельно.
За позитив первой части +0.2
Остальное прочитал наискосок.
---Rodger 6
родж, ну скопируй текст и выложи его в гугл, и посмотри перевод.
ладно, если один текст такой был, а то блять поголовно.
к кулу и олейне есчо вроде привык. к лофе мне уже сложнее например.
паэтому и пишу
нисмокпрачитать.
а смысл, пилот, тыж вчера утверждал что рубишь и на мове и паруске.
или я обмишурился?
Я чего сказал: чтоб не было таких казусов электронных переводов типа:
По рус. "Ученый Совет. Выписка."
Перевод на укр. "Вчена Рада. Вытяг"
Повторный перевод на рус. "Ученая Довольна. Вынул. "
вуличяки
і терпіти чужі сни.....
остромі
нехватить - чисто українське слово)
стряс на теплого себе добру літру ранкової роси - я б зацінив як ти це робиш)
передсном
грязного міста
частуше
ТА ЙОБТВМ. я заїбався кульосіко крутити.
Ітого 0.
іто це піздец як по Божому. Пілот там зверху коли ти кидав крео буквочками червоними написано, тре було прочитати. Приїду в Івано-Панківськ вправлю тобі моск всього то за пляшку Прикарпатського бальзаму).
где делось соло положительного счастья ???????????????
где те люди которые улыбаются в дождь??
я блуждая улицами имею глупую привычку смотреть в серые лица людей ...
сїедая на обед их дикие помыслы ((
иногда воротит от таких мыслей однако приходится не пить анальгина на ночь и терпеть чужие сны.....
безодня серого жизни глотает нас без угомона а мы разинув рта даже не успеваем поймать за руку тот момент когда уже умираем.
приходит покой одиночество и тьма черного цвета....
сидя в общественном транспорте ощущения как на безлюдному острове...
жить трет одному
жизнь на двух на сто на всех нехватит.....
всего имело и всем его не дают .
приходится воровать счастье
сидя на унитазе зеркального туалета в Сутолоке я снимаю дорожку с прикрасных ладоней длинноногого счастья ..
моего солнца на этот вечер.
мир будто отходит от тебя а вместо этого делиться цветными пятнами тебе в лицо )
ужас приключений приходит на следующий вечер в воспоминаниях за чашкой чая с ароматом ромашки и корицы.....
не смотря нет на что я влил туда с фляги бальзам
ощущение души подсказало что чая было мало то ли бальзам с чаем
но греет .........
она смотрит на меня и в глазах волнами бежит синее море на котором я никогда не был........
мириади звезд которые блестят на остановках измученных западных волн...
снова ее ладони блеск вечер воспоминания бальзам и жизни которое тяжело несет меня на своих плечах у забвения.....
найгірший наркотик то життя
швидке звикання і дорого коштує
один раз спробував і не відмовиш собі до смерти
тратиш все на нього а воно капризи свої кидає .......
розкидає тебе по обріях часу так що вчора школу закінчив а вже й діти зявились а завтра по пенсію ходиш десь до обіду бо ввечері панахиду правлять
карається життя
ми рвем зубами чіпляємось за хмари щоб побачити просто побачити якись горизонт
просто бо радує око
---Rodger 6
Ты не прав. Если перевести, то меняется не столько суть, сколько настроение и сама по себе идея. Ни в коем случае не переводи, Пилот. Те, кто "намагается" понимать украинский все-равно не поймут, потому как для этого нужно свободное владение языком и хоть чуть чуть украинского мышления. А для всех мил не будешь- кому-то понравится, кому-то нет.
НУ ЧТО?
Отправлять сюда комменты разрешено только зарегистрированным пользователям
