мага,
пилюка вилазить із кутків і заповзає
у вени –
крізь пальці, ніздрі, вуха
очі,
мага,
самотність – це не біль,
це пил,
що пролазить у найменші шпаринки.
мага, навіть якщо у нас з тобою нічого не вийде,
чорт забирай ці вживані фразочки,
так от, навіть тоді
червень буде пахнути тобою,
липи будуть пахнути тобою,
грози будуть пахнути тобою.
мага, мага,
де ти зараз?
де ти шукаєш червону шматинку?
де ти відпускаєш у небо
чорного птаха парасолі?
я повертаю на малопідвальну –
тебе там немає.
я курю в кулак під дощем на прорізній –
чужі босоніжки забризкують мої джинси.
я п’ю пиво на контрактовій –
незнайомка просить відкоркувати її пляшку.
мага,
я загорнуся у великий червоний шарф –
з ніг до голови.
знайди мене… |
