Чорна земля виблискує атласом,
Дарма боротись в автобусі з галасом,
І в вихідні прокидатись о восьмій,
І по гостях ходити зі злості.
Зимою прийти щоб весною прощатись,
І в темряві без світла кохатись,
Зубну біль терпіти стереотипом,
По воду зі спраги ходити із ситом.
Дарма випаде сніг і дарма він розтане,
Житяя кругообіг, і з часом нестане-
Терпіння, зітхання, пшениці колосся,
І посвітліє на скронях волосся.
Дарма наступати двічі на граблі,
В бій виходити з сильнішим на шаблі,
Дарма падати знаючи, що не зведешся,
І "гратись" з вогнем...небезпечно!!!займешся.
Все просто-складнішого, що ж тут не так?
Дарма задавати питання " ну як?"
Дарма квіти у вазу...а в вазі вода,
Як все банально. Як все дарма. |
