* * *
простягни мені долоню
я поцілую суцвіття ліній
втраплю у загадкову цятку
перетину - нашої зустрічі
напевно, такий саме знак
є й на моїй...
правиці?
левиці?
шуйці?
десниці?...
Є!
але я - не бачила
* * *
Я не молилась, не молила
давно, я просто так була -
життя перчила і солила,
як воду в ступочці товкла.
Було ж: молилось і бажалось,
так палко праглось і моглось.
А потім щось тихеньке сталось -
надалі тихше й повелось.
Дивуюся - з життя, і з себе,
тримаю скрушний ритм хвилин.
І трепетно милуюсь з неба,
сивіючого, мов полин.
ТРЕТІ ПІВНІ
Щохвилини ближчаю до втрати.
Втім, нема смаку передчуття.
Я наважилася: не чекати -
смакувати кожен рух життя.
Ти чи я? Хто перший? Шанси рівні.
То не варт тривожитись завчас.
Бо, коли відпіють треті півні,
взнають всі, напевно, окрім нас.
травень 2009 |
