Ні, це не фільм Вуді Алена де один з головних героїв залишається непокараним …
Тут тільки один, єдиний герой - той хто використав свій матчбол.
Той хто не схибив…
Той хто змусив помилитися іншого…
Той на кого дивилася Фортуна…
Знаєте чим мені подобається теніс? Тим, що ти мусиш аналізувати свої помилки: технічні, тактичні, психологічні. А якщо ні - то пасти тобі задніх і ніколи не відчути смак солодкої перемоги. Всі хочуть перемагати в чому б то не було. І якщо в когось з приводу даної тези виникає бажання посперечатись значить він просто середньостатистичний лох, отак.
Матчбол – це коли все (майже все) вже зроблено для перемоги, залишається один виграшний розиграш, один крок до перемоги. Один розиграш – і ти переможець. І тут головне не піймати мандраж…
Мандраж охоплює спочатку розум, стається початковий стан паніки, потім ти це відчуваєш грудною кліткою, руки стають важкі а ноги неслухняні. Це початок страху, невпевненості в собі і якщо ти його не зупиниш – завалиться все раніше напрацьоване, збудоване, здобуте потом і і твоїм "сукабля".
Тож першопричиною всіх обломів в житті є страх. Згуби страх і тоді ти почнеш діяти! Страх перед всім і перед всіма. А найважливіше перед смертю. Що може бути страшніше за смерть? Це саме життя. Смерть то спокій – фертик. А життя то бурхлива річка, де на тебе чатують пороги випробувань, вдач і невдач, розчарувань і радості. І все це треба проплисти тільки заради того, щоб собою на долю міліметра обтесати каміння. Щоб іншим каплям (людям) було легше його долати.
І ти повірив в себе, твоє серце сповнене жагою до перемоги, мозок знає, що робити, руки вправно все виконують, а ноги вірна тобі опора.
GAME SAT AND MATCH – відрубав суддя.
Matchpoint взятий. Цілі досягнуто… Що далі?
Чи знаєте ви, що один розіграш м’яча в тенісі теоретично може тривати доти поки хтось не звалиться з ніг або не вмре від зневоднення організму. Ти можеш очікувати на помилку суперника (чи на Божу благодать) або ризикувати (брати свою долю і направляти) заради досягнення результату. Так і в житті – хтось чекає свяченого і поволі живе а інший ризикує ...
Останній матч-пойнт - стара з косою…
А до того, знайте, матч-пойнт ніколи не буде останнім…
А Дядько Фортунато веселий чувачелло – він любить рішучих… |
