"вiтер iз зiрок" це, тойво, якось.. ну, нинаю, нинаю.
ЗЫ: згадав як колись давно в Криму сидiли ми з одним моїм московським приятелем на вiдкритiй терасi i пили горiлку. Нiч. Море. Повний мiсяць. Зiрки. Мовчимо. Раптом мiй товариш зводить погляд i довго дивиться на небо.
- Што случiлось? - запитую.
- С Луны дует, - вiдповiдає.