ПАФОС
Я не люблю високих слів:
життя тече без меж і просто.
Та й хто із нас такого зросту,
щоб козиряти ними смів?
Пливти в багні, коло ріки,
не розмовляючи по-грецьки?
ХМ!..
Хоча й ставок - гіперборейський,
якщо - поважні кулики.
ТИХИЙ СЕНС
вже осінь очерету чеше гриву
гірчичним гребнем, рухи боязкі.
Карась гнучкий лискучий і лінивий
чита із глибини мої думки.
Ні, не зловить - ні миті, ні рибини:
на те нема ні прагнень, ні жалю.
Осіннє небо
синє
в павутиння
сріблясте і надійне я ловлю. |