Чомусь я сидів...і бачив
Як заходить сонце за ліс.
Вітер закидав пахощі квітів
Мені в ніс.
Тіло сиділо, темніло
Не сміло...
Несміло посміло дивитися це
Вникнути, зрозуміти,пізнати
Смак ,відчути, свободи.
Над лісом злетіти схотіло...
Посміло?!
Що тіло?! та не воно!
А думка маленька
Лиш вродилась дурненька
Захотіла покинути тіло
І полетіти
До сонця,свободи...
З ними з’єднатись
Серед подібних кохатись...
Машина повз проїхала
Гуділа...
Спудила тіло,
Не встигла думка злетіти
Між рядками впинилась. |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
Средняя оценка крео:
Проголосовавших: 5
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
