вони заходять до паркого вагону -
двадцятеро бійців у блакитних сорочках
і синіх штанах з відтягнутими кишенями.
внутрішні війська.
вони поливають мене ядучим потом,
наче напалмом.
пизець - думаю я.
але ні. пиздець настає, коли один
дає артилерійний залп
сракою, а інші дев`ятнадцять голосно регочуть.
в кутку вагону сидить дідусик,
тримаючи в покручених життям та комунізмом руках
газету "комуніст".
"бойся внутрєннєґо врага!" - пише на розвороті.
бійся -
помираючи від любові і похмілля.
повертаючись додому, виходячи з себе...
не заплющуй очі!
бійся того, що відбувається
на внутрішньому боці повік!
твоя територія від початку просочена ворожими контрагентами,
тут навіть ні про що говорити.
внутрішні війська вже входять у тебе.
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: . . . Проголосовавших: 6
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
згоден. Частіше за всього, заплющітись, теж саме, що і, тишком нишком, промастурбувати.
Існують такі стайні, в яких життя, з малеча, дуже пердяче. Саме про них, росіянин, зі смаком, каже: Стерпится – слюбится! Саме в їхніх закутках, народжується легендарна шакалова жага до чужої, пухкої дохлісті
Буває, і навпаки. Буває, що народжується інша кров. Яка, крапля за краплею...дзінн-нь...! Яка, з одного тільки полуоберта, вимальовує на білому папері несамовиті кренделя: Гоп – Стоп! Ваші століття? Ні! З цього самого часу, шукайте їх в земляних скронях! І правда в таких, така сама, як кулемет...
iнколи ненавиджу себе за те, що я фiлолог. В голову, за звичкою, влiзають питання вiднесеностi тексту до певного стилю, художнi засоби та все iнше - i за першим разом душа твору вислиза. Тож прочитала двiчi. +1.3
НУ ЧТО?
Отправлять сюда комменты разрешено только зарегистрированным пользователям
